Гринджоли повертаються?

...Верховної Ради Микола Томенко знову хизується тим, що лише він один в Україні може вважатися щирим прихильником та поборником рідної мови. Продюсер гаслових музик етапу помаранчової революції мало не захлинувся з радощів, коли йому підвернувся привід заспівати старої – ой, на українському телебаченні катма української мови.

Схопився за інцедент з програмою «Толока» (ту, що через любов до грошей першого віце-президента НТКУ Павлюка порушила всі норми та принципи свободи слова, влаштувавши бенефіс опозиціонерам і не допустивши до ефіру носіїв протилежної позиції), та й нумо обливати навсібоки, як той шланг, що вирвався з рук недолугого садівника: «Російська плопса, російські серіали»… Томенко обвинуватив стопроцентово україномовний УТ-1 у засміченості російською мовою. Таке верзти може лише той, хто абсолютно не вмикає канал. Бо там усе, як на пересічного громадянина, аж занадто жовто-синє. А серіали, які транслюються іноземними мовами, усі як один, відповідно до закону, титруються українською. Так-таки не дивиться Томенко телевізор – зайнятий як-ні-як на сумісній роботі у парламенті – то чого ж тоді голослівно базікати небилиці?

От щодо пісень у програмі «Золота шармантка» він таки правий – пісні там звучать різними мовами, перемагають у рейтингах здебільшого неукраїномовні композиції. Але ж то вже не до УТ-1 претензії. Смак і культуру, у тому числі й національну культуру, виховують аж ніяк не заборонами. Жоден закон, а тим більше жоден томенко, не в змозі заборонити людині творити на тій мові, яка є їй рідною або обраною. Так само й слухати того чи іншого виконавця. Один жадає слухати Лорак, інший – Кіркорова, а Томенко, звісно! – «Ґринджоли». Чи він вважає, що всі мають любити лише те, чому надає перевагу він?!

Ще й закидає іншим про нібито цензуру на держтелебаченні – а сам прагне цензерувати програми. Ще й каже про якийсь наступ на свободу слова – а сам, коли проштовхнув «Ґринджоли» на Євробачення, закляпував рота значно більш гідним претендентам.

Не зраджує собі пан продюсер і в мистецтві залякувати фінансовими перевірками. Він, бачте, переконаний, що державні гроші витрачаються на російську мову на державному телеканалі. Закликає до перевіряння НТКУ. Але чого це розбазікувати? Узяв би та й прийшов на УТ-1, одразу до фінансистів. Тут на нього давно чекають – показати, хто та як кошти витрачав. Давно вже конторольно-ревізійне управління Дертелерадіокомітету шукає кінці Томенкових та Стецькових витрат на Євробачення -2005. Тоді, коли продюсер Томенко за сумісництвом працював гуманітарним віце-прем’єром в уряді, він вибив додаткові 36 мільйонів гривень на Євробачення, у тому числі й транслювання події. Та коли з уряду зник Томенко, з крісла президента НТКУ вивалився Стецьків, з’ясувалося: не всі дебети-кредети сходяться. «Гринджольні» мільйони й досі не віднайдені.

Це в інших країнах продюсер уміє витратити гроші так, щоб і собі не бідним бути, і країні славу принести. Але ж для цього потрібно бути професіоналом. Не про Томенка мова – він як продюсер «Гринджолів» прогорів, та й гроші чималі розтринькав. І з демократичними принципами ніяк не визначиться: чи сам їх дотримуватиметься, чи лише від інших вимагатиме... Ох, уміє пан Томенко декларувати свободу слова та демократичність, а поважати їх – то вже не до нього. Його б воля – він усіх неукраїномовних піснярів «кастрував» би на язик – щоб замовкли. Чи не так? Оце послухати його ґвалт на прес-конференції – аж моторошно. Таке враження, що покотився Україною ґринджольний гуркіт.