Ложка меда в бочке с дегтем

...упоминать о том, чем в нашей стране занимаются „юристы”, как-то не хочется. Массовая коррупция, соответственно общественное недоверие. Судебное звено власти пользуется наименьшим доверием.

Про те, що реформи уже не те, що назріли, а перезріли, кричать всі. Навіть ті, кому ще вчора ситуація з хаосом в судах була вигідна.

Є надія, що за судову реформу таки візьмуться. Нещодавно Президент викликав „на килим” нового міністра юстиції Миколу Оніщука і дав йому особисте доручення – якомога прискорити в часі судову реформу.

Микола Оніщук взявся до справи активно. Поки готуються нові проекти законів, що покликані якось реанімувати судову справедливість, Мінюст взявся за аналіз незаконних судових рішень, які стосуються рішень виконавчої влади, а також за адвокатуру. Навести лад у Авгієвих стайнях вітчизняної адвокатури – не менш важливо, ніж дати раду із корупціонерами-суддями. „Адвокати-рішали” є необхідною складовою замкненого корупційного процесу. Без них не з’явилися б і судді-хабарники. Вони як змії-спокусники, які підкинули на терези Феміди зелене яблуко.

Таких „адвокатів” в Україні сотні. Втім, деякі заслуговують особливої уваги. І якби Україна була насправді хоч трохи правовою державою, то носити б їм замість адвокатських мантій дещо інше, смугасте вбрання. Особливої уваги у цьому сенсі заслуговує персона такого собі Петра Анатолійовича Бойка, керівника контори „Бойко і партнери”, віце-президента Спілки Адвокатів України.

Спілка адвокатів, як громадська організація її діяльність і перспективи „особливого статусу” за певного законодавчого забезпечення – тема окремої розмови. Бойко, хоча і обіймає посаду віце-президента, насправді виконує роль статиста, весільного генерала. В історію української адвокатури він може увійти хіба що за кафкіанською „справою Кавки”.

„Скажи мені, хто твій підзахисний, і я скажу тобі, хто ти”, якщо перефразувати відомий вислів. Або навпаки – „скажи мені, хто твій адвокат, і я скажу тобі хто ти”. Справа Василя Кавки, скромного підприємця із глухого Закарпатського села, свого часу, у 2005 році, наробила чимало галасу. Всупереч усім законам, в тому числі логіки, ця мало примітна особа ввезла без сплати будь-яких податків на територію України тисячі авто на суми в мільярди доларів. Половина українських МАЙБАХІВ пройшли через руки Кавки. І при цьому навіть мільйонером Кавка не став. Живе скромно, а їздить на... „Шкоді”.

Тоді, у 2005 Бойко захищав Кавку і його бізнес. Захистити не вдалось. Патент на мільярди з повітря у Закарпатського бізнесмена відібрали.

Після того певний час послуги Бойка були незатребувані. Розмахуючи своїм бутафорським титулом, Петро Анатолійович пробував знайти багатих роботодавців, зокрема направо і наліво представлявся представником групи ПРИВАТ. Хоча навіть серед „адвокатів-рішал” Бойко авторитетом не користується. Втім, зараз він знову ризикує стати відомим. Більше того – викликати підвищену цікавість до своєї персони з боку певний структур. Останній його клієнт особа специфічна. Дехто Володимир Шульга. Людина з цікавою біографією і специфічною психікою. У минулому бізнесмен (невдалий), політик (також провал), і невдаха-меценат. Безперервно потрапляє у скандали.

Думається, у біографії, як Шульги, так і Бойка, є багато моментів, які були б цікаві правоохоронним органам.

Поки що є надія, що з приходом нового міністра юстиції у сфері адвокатури принаймні спробують навести лад. І адвокатами називатимуть справжніх законних захисників, а не рішалов-переносників грошей, які знають розцінки і кабінети, в які треба заносити гроші.