UBR: продаж прохідного пішака на півшляху

Головне – обіграти супротивника і вийти в лідери. Причому робити це важливо чесно, без шахрайства. Втім, не всі гравці це розуміють. І далеко не всі знають і хочуть знати правила гри. Чи принаймні роблять вигляд…

Прохідний пішак. В шахах це фігура, на вертикалі перед якою відсутні пішаки противника. Тобто, на шляху до перетворення – конкурентів немає. В українському медіапросторі – це UBR. Як переконані в нещодавній статті на сайті Національній Асоціації Мовників, телеканал заручився підтримкою в Нацраді і став поза конкуренцією. У статті викривається корупційна схема за участі першого заступника голови Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Оксани Головатенко. Мовляв, вона «зловживає службовим становищем і лобіює інтереси "сімейного бізнесу", бо є цивільною дружиною власника ESG та телеканалу UBR Юрія Каплуненка». Подібні звинувачення на адресу Оксани Головатенко звучать не вперше. Їй дорікали і тиск на кабельних операторів, і просування телеканалу чоловіка в регіонах України і тепер – підтримку у конкурсі на розподіл мультиплексів. Кажуть, владна рука прибирає всі можливі перешкоди на шляху до перетворення. За кілька тижнів UBR можуть оголосити переможцем у конкурсі на розподіл загальнонаціональних ефірних цифрових частот, і він перетвориться з кабельно-супутникового телеканалу на ефірний. Тобто з пішака у ферзі. Втім, на півшляху до цього телеканал … продають.

Будь-який бізнесмен розуміє – чим більша капіталізації компанії, тим більша ціна. А чим більша ціна, тим вигідніший продаж. Ефірна ліцензія могла б суттєво збільшити суму угоди. Але за інформацією «Телекритики», яку підтвердив маркетинг-директор ESG Михайло Іртлач, акціонери продають UBR іноземному інвестору напередодні оголошення результатів. Постає запитання – чому зараз? Єдине логічне пояснення – домовляючись та підписуючи угоду, ESG впевнена у допомозі своєї покровительки, а відтак і у результатах конкурсу. Тому одразу врахувала всі плюси майбутньої перемоги і продає не пішака, а вже ферзя. Укласти ж договір треба до того, як доведеться сплачувати перші внески за ефірні частоти, адже це задоволення не з дешевих і багатий інвестор не завадить.

І тут час поговорити про чесну гру. Прибирати з поля конкурентів, прикриватися турою і грати ферзем коли ти ще пішак… Навряд чи таку гру прийняли б у ФІДЕ чи в ПША. Втім, вона проходить на українському медійному просторі. Хоча з нею намагаються боротися. Міжнародна громадська організація «Європейська медіа платформа» закликала членів Нацради забезпечити прозорість та підзвітність конкурсу на отримання ліцензій на вільні канали мовлення багатоканальних телемереж. Ідея – оприлюднювати мотивувальну частину при оголошенні рішень. Попередні конкурси викликали масу невдоволень і сумнівів. Логіка прийняття рішень була ну дуже сумнівною, а в деяких рішеннях – зовсім відсутня. Тому громадська організація звернулася з відкритим листом на адресу Нацради. Мовляв, «в умовах непрозорого та непідконтрольного ухвалення рішень значно зростають шанси забезпечення інтересів окремих представників суспільства (у цьому випадку – інтересів родини Головатенко-Каплуненко – прим. авт.) на противагу самому суспільству».

Ідея заслуговує уваги і, хочеться сподіватися, знайде свою підтримку. Можливо, тоді гра в українському медійному бізнесі стане прозорою і чесною, і всі її учасники знатимуть і дотримуватимуться правил. Адже якщо у випадку з UBR – це лише дрібне шахрайство для отримання власної вигоди, то інші ситуації можуть призвести до більш жахливих зловживань. Не варто забувати, що цей державний інститут розподіляє доступ до медіапростору, а відтак і до українського суспільства. Його члени мають можливість, хоч і опосередковано, але впливати на громадську думку, керувати масами. А це вже більш жорстока гра із зовсім іншими правилами…