Співробітники «CreditWest Bank» займаються рейдерством?

Починаючи з 2014 року бізнес переживає не кращі часи. Війна, фінансова криза, пандемія… Приватний сектор економіки захлинається і потребує підтримки – це наголошують економічні експерти.

У той час, коли керівництво України вживає заходів для покращення інвестиційного клімату в країні, окремі пронирливі ділки, займаючи керівні посади філіалів іноземних банків, в обхід Наглядової Ради, влаштовують справжнє «полювання» на інвесторів, штучно створюючи умови для рейдерського захоплення підприємств. В результаті – нове падіння довіри до банківської системи взагалі.

Які саме схеми застосовують банки для по суті рейдерського захоплення бізнесу? Розберемо на конкретних прикладах.

1. ТИСК І ШАНТАЖ: Банк створює умови для неможливості сплати кредиту з метою «віджати» не тільки усе заставне, а й особисте майно поручителів.

У 2018 році іноземний інвестор Расім Бекмезджі - директор ТОВ «Крафт Пайп» звернувся до КРЕДИТВЕСТ БАНКу по кредит на розвиток підприємства на суму 16 мільйонів гривень. Про судові тяганини іноземного інвестора вже розповідали журналісти.

Раніше бізнесмен вже мав успішний досвід роботи з КРЕДИТВЕСТ БАНК - філіалом турецького банку. Та на початку 2018 року банк змінив керівництво - на посаду Голови Правління банку прийшов Ігор Тихонов. І політика банку змінилась, - кажуть клієнти.

«Голова Правління на етапі домовленостей обіцяв пільгову ставку для виробників, гарантував співпрацю з різними фондами, утім фактично ставка була вища у 2 рази, причому ставки НБУ у цей період впали, - розповідає інвестор. – Через зростання ставок і кризу виплачувати за рахунками стало складно, у підприємства виникли заборгованості.»

Іноземному інвестору не пощастило у фінансову кризу піти до Голови Правління Ігоря Тихонова домовлятись про розстрочку платежів та повернення заборгованості. По факту виявилось, що банк переслідує зовсім іншу мету – отримати всі активи підприємства та особисто власника, які перевищують суму кредиту в декілька разів, по ціні кредиту.

Для цього Банк звернувся до колекторської компанії. Заблокували через суд рахунки підприємства, штучно створили умови, за яких повернення боргу виявилось неможливим, адже виробництво припинилось. Користуючись цим, почали розсилати постачальникам та клієнтам інформацію, що компанія продається, тим самим завдаючи шкоди діловій репутації. Рішенням апеляції рахунки компанії розблокували, однак в Україні вся ця процедура триває від трьох місяців і шкода яка була завдана за цей час є не зворотною.

«На мою адресу почались погрози. Мені пропонували продати не тільки підприємства, а й особисте майно – квартиру, будинок, і навіть майно брата. Мені прямо говорили, що банк має гроші і потужні зв’язки, а отже мене можуть посадити за грати», - розповідає Расім.

Бізнесмена вдалося записати одну з розмов з керівництвом банку на телефон. З цієї розмови видно, що це – справжній шантаж та боргова пастка.

А далі події розгортались, як в бойовиках.

У грудні 2019 року на базу під Києвом, де на одній території у 2 га розташовані кілька підприємств, приїхали з півтора десятки невідомих, серед яких був представник банку, а також приватні виконавці. Чоловіки влаштували справжнє «маски-шоу». Охоронець, який перебував на огородженій території, відмовився відкривати ворота до прибуття керівництва, та представники «КРЕДИТВЕСТ БАНК» зрізали замок з воріт на прохідній! Про це постраждалі заявили в поліцію.

Маючи при собі інструменти, співробітники банку, ймовірно, готувалися до злому та запланували його. Причому, банкіри-ведмежатники запустили усю чисельну несанкціоновану делегацію на територію, яка, до речі, не належить підприємству-боржнику! Чоловіки нецензурно лаялась і заблокували роботу кількох підприємств. Постраждалі компанії, яким на праві оренди належить територія, викликали слідчо-оперативну групу та заявили про скоєння злочину. Порушено кримінальне провадження.

Отже, без юридичного підґрунтя, уся ця вистава на території бази була влаштована лише з однією метою – психологічного тиску на бізнесмена та компанії-поручителів за кредитом. А позиція Голови Правління Ігоря Тихонова у перемовинах з інвестором чітко вказує на мету: «відтяпати» усе, а не тільки заставне майно в рахунок боргу.

Расіму довелось за демпінговими цінами розпродати виробничі потужності та розпочати процедуру банкрутства підприємства, аби розрахуватись з боргами.

Та, як з’ясувалось, це не єдина схема політики банку з бізнесом.

2. ПРОДАЖ БОРГУ: Банк продає борг компанії факторинговій фірмі з метою «вивести» власника та роздерибанити бізнес.

Журналістам вдалось поспілкуватись ще з одним постраждалим від агресивної політики Голови Правління АТ «КРЕДИТВЕСТ БАНК», Ігоря Тихонова. Український бізнесмен Дмитро Нікіфоров розповів про власний досвід невдалого кредитування, в результаті якого він ледь не втратив не тільки компанію, а й власне майно.

2019 року група компаній, яка займається виробництвом і реалізацією відомої української столової води, узяла кредит в банку. Бенефіціаром цих компаній був пан Нікіфоров. Згодом він продав одну з компаній, утім залишився поручителем за кредитом. Нові власники у якийсь момент перестали обслуговувати кредит. Більш того, вони почали пробувати виробляти продукцію під торгівельними марками, які належать безпосередньо пану Нікіфорову.

Бізнесмен Нікіфоров запропонував банку викупити кредит компанії.

«Кілька місяців я вів перемовини з керівництвом банку щодо викупу боргу компанії, яка вже мені не належала, утім за кредитом якої в заставі було моє майно та особиста порука, - розповідає бізнесмен. – Складали схеми та алгоритм викупу. Тим часом, без дотримання встановленої процедури, «КРЕДИТВЕСТ БАНК» перепродав кредит боржника фінансовій компанії, власником якої були ті ж самі особи, яким належала компанія-боржник.»

Після чого фінансова компанія намагалась звернути стягнення на особисте майно Нікіфорова, оминаючи недобросовісного позичальника.

«Отже, керівництво банку вступило у змову з приватною фінансовою компанією, з метою вивести зі спору недоброчесного боржника, і перекласти всю фінансову та юридичну відповідальність саме на поручителя! Я в цьому вбачаю 100 відсотків шахрайство і корупцію і вважаю, що такі дії є порушенням банківської етики. Також банк поставив під загрозу виплату інших кредитів отриманих групою компаній», - зазначив бізнесмен.

Таким чином, завдяки змові посадових осіб фінансової компанії та керівництва банку, компанія-боржник звільнилась від сплати кредиту. А борг «повісили» на бізнесмена.

«Чи діяв пан Тихонов в інтересах банку? Чи у своїх власних? Я вважаю, що питання риторичне і відповідь очевидна», - - резюмує Нікіфоров.

У цій історії простежується ще одна схема:

3. ПОРУЧИТЕЛЬ РОЗРАХОВУЄТЬСЯ ЗА ЧУЖИЙ БОРГ. Банк стягує борги не з боржника, а з поручителя.

Про непоодиноки випадки застосування такої схеми саме українським керівництвом турецького банку Ігорем Тихоновим писали українські ЗМІ.

Як зазначають юристи, в результаті «роботи» з АТ «КРЕДИТВЕСТ БАНК» інвестори зазнають мільйонних збитків і стають жертвою певною «схеми» захоплення бізнесу. Такі схеми застосовуються зазвичай менеджерами банків в обхід засновників. Адже вони нищать репутацію банку.

Чоиу ж на такі випадки не реагує Наглядова Рада банку? Чи знають турецькі засновники про таку політику керівництва філіалу в Україні?

В мережі Інтернет можна відшукати інформацію про те, що саме у кінці 2019 – на початку 2020 року головних турецьких акціонерів банку звинуватили у шахрайстві.

«Головні акціонери АТ «КРЕДИТВЕСТ БАНК» Ваккас Алтинбаш, Мехмет Алтинбаш, а також ще 5 співучасників звинувачуються у шахрайстві, в незаконному заволодінні майном шляхом підробки документів», - про це написали українські ЗМІ з посиланням на diyaloggazetesi.com. Судячи з повідомлень, підозрюваних навіть узяли під варту.

Нагадаємо, що у той самий час в Україні керівник відокремленого підрозділу промишляв нападками на інвесторів, що можна порівняти з рейдерством. Може, тому ці гучні історії цькування інвесторів в Україні лишились поза увагою Наглядової ради і турецького керівництва банку? Чи шахрайство – корпоративна культура банку?