Корупційні граблі «Укрзалізниці»

Дефолт, банкрутство, постійна збитковість і корупційне дно – саме ці слова в ЗМІ вживають найчастіше, аби описати стан справ на «Укрзалізниці». Численні перевірки та кадрові ротації результатів не приносять, а все тому, що допущені помилки не лише не виправляють, а допускають знову. Сумний досвід, на жаль, чиновників підприємства не вчить.

Вперше про кредитні кошти у розмірі 100 млн доларів, які Європейський Банк реконструкції та розвитку виділив Україні для відновлення залізничної інфраструктури, ми писали ще восени 2019 року. Пройшло майже 2 роки, а гроші досі повністю не освоєні. А все тому, що залізничники намагаються «притягнути за вуха» конкретних переможців тендерів, всупереч реальним технічним вимогам, судовим постановам та здоровому глузду.

Йде мова про тендер на закупівлю залізничних рейкових скріплень, який був оголошений ще наприкінці 2019 року. Тоді за кредитні кошти залізниця планувала придбати, зокрема, і понад півмільйона пар дюбельних та таку ж кількість анкерних скріплень до колії. Технічні вимоги до продукції учасників тендеру «Укрзалізниця» зазначила просто фантастичні. Разом із фахівцем у сфері залізничної інфраструктури, кандидатом технічних наук Оленою Баль ми їх торік проаналізували у публікації «Куди ведуть топменеджери "Укрзалізницю": на дно економіки чи в масштабні корупційні скандали», а також у публікації «Махінації на позичених грошах. Або як корупція на «Укрзалізниці» виходить на міжнародний рівень».

Так ось, переможцем по лоту тендера, який передбачав закупівлю дюбельних скріплень, було оголошено швейцарського виробника “Schwihag AG”. А по закупівлі анкерних скріплень – німецького виробника “Vossloh”. Зазначимо, що продукція жодного з іноземних виробників не відповідає технічним вимогам та не проходила експлуатаційних випробувань в Україні, тому відповідно до технічних вимог, не може використовуватись на українських залізничних шляхах. Ця вимога є вкрай важливою у всьому світі! Українські залізничники мали намір розпочати технічні випробування після того, як контракти на мільйони доларів будуть підписаними й витратити на ці випробування понад 10 мільйонів доларів «Укрзалізниці», попри те, що світова практика передбачає проведення випробувань коштом самого виробника продукції.

Підписання контракту з німецьким виробником “Vossloh” так і не відбулось, оскільки інший учасник торгів – польський виробник “Plastwil” оскаржив результати тендеру в суді. 21 квітня цього року Північний апеляційний господарський суд м. Києва підтвердив рішення першої судової інстанції, яке передбачає визнати незаконним та скасувати торги. Паралельно оскаржує у суді результати цих торгів та технічних вимог і український виробник, продукція якого пройшла технічні випробування і більше десятиліття успішно експлуатується на українських залізничних шляхах. То ж, хто врешті постачатиме «Укрзалізниці» пружні анкерні скріплення по цих закупівлях, поки невідомо.

Про те, що печальний досвід і судові рішення залізничників нічому не вчать свідчить той факт, що нещодавно, 22 червня цього року, «Укрзалізниця» знову оголошує тендер на платформі ECEPP на закупівлю за кошти ЄБРР пружних анкерних та дюбельних рейкових скріплень. І цього разу технічні вимоги до продукції ті ж самі, що й на минулорічному тендері(!). Цьому театру абсурду немає меж. Про це ми неодноразову писали у наших публікаціях: «Кредитні кошти Укрзалізниці зміцнюватимуть німецьку економіку, а повертатимуть їх українці»,  «Менеджери «Укрзалізниці» перетворюють українців на піддослідних кроликів за наші ж гроші». Від продукції вимагають технічні показники, які не обґрунтовані ні станом колій, ні нормативною базою «Укрзалізниці», зокрема:

• сфера застосування на ділянках колії з вантажонапруженістю більш як 80 млн ткм/км брутто рік. Така вантажонапруженість на залізницях України є лише на ділянках, які становлять не більше 10% всіх шляхів. Вантажонапруженість на більшості шляхів становить не більше 60 млн ткм/км брутто рік. При цьому, продукцію українського виробника, яка пройшла експлуатаційні випробування на ділянці з вантажонапруженість 89 млн ткм/км брутто в рік, вважають такою, що не відповідає вимогам.
• зусилля притиснення рейки до шпали має становити не менше 20 кН. Багаторічні випробовування на коліях «Укрзалізниці» довели, що цей показник не має бути нижчим, ніж 25 кН.
• максимальна допустима швидкість потяга - до 200 км/год. Цей показник є абсурдним, бо ні рухомий склад, ні залізничне полотно в Україні не готові до швидкості понад 160 км/год.
• середній ресурс експлуатації скріплення – не менше 1200 млн тонн брутто пропущеного вантажу. Невиправдано завищений показник, який суперечить попереднім вимогам.

Цікаво, що цього разу  тендер передбачає три лоти – на закупівлю анкерних скріплень у кількості 380 628 комплектів та чомусь аж два аналогічних на придбання дюбельних по 570 944 комплектів кожен та з однаковісінькими технічними вимогами. Швейцарський виробник “Schwihag AG” ще минулого року розпочав качати кошти з «Укрзалізниці» та зміцнювати економіку своєї держави, то ж цьогоріч таку можливість нарешті створюють і для німецького “Vossloh”. З анкерними скріпленнями аферу не вдалось прокрутити, то мають надію нарешті підписати контракт по постачанні дюбельних скріплень на мільйони доларів.

Закордонні виробники попри все прагнуть повністю захопити ринок залізничної продукції України і цим самим знищити українських виробників, що нещадно позначиться на вітчизняній економіці. Керівництво «Укрзалізниці» в цьому бажанні своїм іноземним партнерам відкрито сприяє, бо де великі гроші – там й великі відкати. Свої кошти іноземні компанії економлять завдяки ласим до наживи корумпованим українським залізничникам. Бо як пояснити той факт, що іноземні виробники не поспішають надавати та вкладати свою продукцію на коліях України для експлуатаційних випробувань, а чиновники «Укрзалізниці» готові підробляти документи, які свідчать про начебто проведення цих випробувань.

Нещодавно Голова Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань критичного стану “Укрзалізниці” Юлія Гришина заявила, що державна компанія потребує термінової деолігархізації, бо на ній паразитують фінансово-промислові групи. Та далі констатації фактів від ТСК діло не заходить. Попри розслідування та перевірки чиновники не відступають від своїх корупційних граблів. Вважають себе не підконтрольними жодному органу і їхня вседозволеність зростає з кожним днем.