Чи врятує скандальне ГО “Стоп корупції” Міноборони від скандалів чи втягне Резнікова у додаткові

В середині лютого 2023 року керівництво Міноборони вирішило рятувати свою репутацію після гучних корупційних скандалів. Для цього не лише замінили заступників міністра Олексія Резнікова, а й покликали антикорупціонерів слідкувати за доброчесністю у відомстві.

Щоб убезпечити репутацію міністерства оборони його очільник, Олексій Резніков, вирішив створити громадську антикорупційну раду.

«Діємо наразі по наступних напрямках. Перший – перезавантажуємо антикорупційне управління Міноборони, шукаємо кадри. Другий – формуємо громадський антикорупційний механізм, відкриті до співпраці, – написав Резніков. – Всі процеси мають бути максимально відкриті. І головне — на шляху до перемоги ми не повинні загубити довіру одне до одного».

Міністр оборони Резніков вважає, що активісти допоможуть побороти корупцію. Фото - сторінка Олексія Резнікова у ФБ

Центр протидії корупції (ЦПК), який багато критикував Міноборони, відмовився від співпраці. В ЦПК впевнені, що поява наступних скандалів в Міноборони (МОУ) – це питання часу. Тому що керівництво не зацікавлено у подоланні корупції.

«Завдання цієї робочої групи — врятувати Резнікова на посаді міністра, а не вирішити проблеми з корупцією в МОУ, – сказала у коментарі «Детектор медіа» співзасновниця і виконавча директорка ЦПК Дар’я Каленюк. - На жаль, на Резнікова діє лише публічна критика. Тому ми спостерігатимемо за роботою МОУ збоку. Хтось має бути незалежним вотчдогом».

Прикривати факапи в Міноборони зголосилася громадська організація «Стоп корупції». Її присутність у складі робочої групи викликала резонанс.

Користувачі соцмереж відреагували на участь ГО “Стоп корупції” в контролі за Міноборони. Фото - сторінка Олексія Резнікова у ФБ

Чим відома «Стоп корупції»?

Ця організація була фактично виключена із Глобальної мережі журналістів-розслідувачів GIJN (Global Investigative Journalism Network). За інформацією видання «Детектор медіа», яке слідкує за додержанням профстандартів серед українських журналістів, таке рішення було підтверджено двічі. Це перший випадок в історії глобального об’єднання.

Головні представники громадської організації. Фото - з сайту «Стоп корупції»

«18 вересня (2018 року. — Авт.) рада GIJN одноголосно проголосувала за виключення з її складу «Стоп корупції». Рада вважала, що група занадто залучена до політичної активності, а також були тривожні твердження про відсутність журналістського професіоналізму та про конфлікти інтересів. «Стоп корупції» звернулися з апеляцією на рішення ради, і відбулося слухання з комітетом ради директорів GIJN. Наступне голосування повного правління, яке відбулося 15 лютого 2019 року, одностайно підтвердило рішення про виключення групи. «Стоп корупції» більше не є членом GIJN», — повідомив «Детектору медіа»  виконавчий директор GIJN Дейв Каплан.

Тобто «Стоп корупції» виключили з професійної організації журналістів-розслідувачів через, фактично, звинувачення у підготовці замовних матеріалів. Найчастіша мета таких публікації – це провокація. І це вже було доведено в українському суді.

Антикорупціонери-провокатори

У березні 2021 року жертвою ГО «Стоп корупції» став податківець Ігор Сінгаєвський. Про нього написали, що Сінгаєвський нібито «має репутацію хабарника, що «кошмарив» бізнес та вимагав кошти в обмін на безпроблемну діяльність», «в Одесі через суспільне обурення чиновника таки звільнили з посади…» та «через корупційні скандали він навіть потрапив у список осіб, які підпадають під люстрацію».

Журналісти “Стоп корупції” не стримують себе, коли готують статті. Фото - сайт “Стоп корупції”

Податківець вирішив захищатися та звернувся із позовом до суду про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації. На засіданнях представники «Стоп корупції» заявляли, що в матеріалах були лише оціночні судження, а сайт належить взагалі невідомо кому.

Проте вся інформація про зв’язок сайту та YouTube-каналу зі “Стоп корупції” була на сайті громадської організації. На це звернув увагу суддя, коли виносив рішення. Виявилося, що у розділі «Регламент створення медійних матеріалів» йдеться про те, що «до центральних ресурсів «Стоп корупції» належать спеціальна програма «Стоп корупції» на 5-му каналі, інформаційний портал «СТОПКОР», канал YouTube, сторінка у Facebook».

Сінгаєвський виграв, тому що довів, що «не притягався до адміністративної чи кримінальної відповідальності за корупційні чи пов`язані з корупцією правопорушення». Ніяких підтверджень, про хабарництво журналісти не навели, тому справу у суді ГО програло. Це підтвердив у серпні 2022 року суддя Шевченківського райсуду Києва Анзор Саадулаєв коли визнав інформацію «Стоп корупції» про Сінгаєвського недостовірною. 

За цим рішенням з тексту потрібно було прибрати згадування про хабарництво та люстрацію. Однак висновок суду для «Стоп корупції» не указ: ці слова як були в матеріалах, так там і залишаються до сьогодні.

Мирова угода з власником алкогольних заводів Черняком

Якщо по Сінгаєвському на рішення судді в «Стоп корупції» не звернули уваги, то у випадку конфлікту з головою наглядової ради холдингу Global Spirits Євгеном Черняком пішли на мирову угоду.

Власник алкогольних заводів подав в суд проти “Стоп корупції” та Романа Бочкали. Фото - Судова влада

На початку 2017 року адвокат Черняка подав до Дарницького районного суду Києва позов щодо публікації в соцмережі, яку зробив Роман Бочкала. В ній йшлося про нібито боротьбу за потоки нелегального чорного спирту, спільника втікача Захарченко та вплив на «Укрспирт». І все це зі згадкою про Євгена Черняка.

Справа розглядалася недовго. За даними з судового реєстру, вже у травні 2017 року один з координаторів «Стоп корупції» Роман Бочкала погодився визнати, що він все набрехав. За цією мировою угодою, Бочкала мав викласти спростування та виплатити 60 тисяч гривень Черняку за неперевірену інформацію. Цікаво, чому у цьому випадку представник «Стоп корупції» так швидко відмовився від своїх слів? Може перелякався?

Можливо після цього, «Стоп корупції» знайшли собі іншу «жертву» У квітні 2017 року до Дніпра приїхала команда громадської організації, щоб поспілкуватися з заступником міського голови Дніпра Михайлом Лисенком. Журналісти разом з місцевим активістом прийшли до чиновника, щоб запитати про програму підтримки ОСББ. Але він був неготовий до розмов.

Проте цивілізований шлях не входив у наміри “Стоп корупції”. Представники організації бігали за чиновником та намагалися не залишити його наодинці. Це було схоже на полювання, коли мисливці заганяють звіра.

Громадська рада не допоможе уникнути скандалів в Міноборони

В Центрі протидії корупції вважають, що Резніков вирішив створити «робочу групу з незрозумілими повноваженнями та метою», а дієвим інструментом боротьби з корупцією має бути законопроєкт про прозорі закупівлі Міноборони.

Але в міністерстві вирішили скористатися золотим правилом: «хочеш затягнути процес - створюй робочу групу».

«Такі групи виконують одну функцію – бути ширмою-вітриною. Тобто прізвищами громадських активістів та журналістів легалізується діяльність нечистих на руку чиновників, які, поки засідають наради, продовжують купувати картоплю по 20 грн», – заявив в інтерв’ю Інформатору журналіст-розслідувач Юрій Ніколов, чия стаття про закупівлю харчів для армії спровокувала скандал.