Перевірки лише для галочки, бо є $500 тисяч щомісяця: як Лозенко та Халавка експлуатують СІЗО через наркотики, алкоголь і "данину"

Події у Київському слідчому ізоляторі оголили масштабні проблеми дисципліни й корупції. Заступник начальника оперативного відділу Павло Лозенко влаштував у службовому кабінеті "бенкет" за участю ув'язнених. Наслідком стало побиття співкамерника Русіна Сергія ув’язненим Дмитром Рашевським, який повернувся до камери у стані сильного алкогольного сп'яніння.

За даними інформаторів, Лозенко разом із начальником установи Володимиром Халавкою організували схему поборів, передаючи 500 тисяч доларів США щомісяця до Мінюсту. Гроші збираються за рахунок продажу алкоголю, наркотиків і нелегальних "послуг" для ув'язнених.

Халавка, забезпечуючи "дах" для свого заступника, створив систему, яка продовжує працювати навіть після розголосу в медіа та формальних перевірок.

Чому немає покарання?

Обидва фігуранти – Павло Лозенко та Володимир Халавка - переїхали до Києва з Дніпра, і, за словами джерел, їхня мета була доволі далекою від служіння закону. Утім, на їхній захист стала система: великі гроші, які щомісяця перетікають до керівництва Міністерства юстиції, гарантують їм недоторканність.

Спроби викрити цю корупційну піраміду стикаються з опором з боку чиновників, які намагаються зберегти статус-кво.

А формальні перевірки та "розслідування" залишаються інструментом для затягування часу та відволікання уваги. Халавка та Лозенко, схоже, лише чекають, поки увага громадськості переключиться на інші події в країні. Вони розраховують, що черговий політичний чи соціальний скандал затьмарить їхню історію, дозволивши без перешкод продовжувати свої махінації.

Дійсно, у реальності ці перевірки лише замилювання очей, адже винуватці продовжують спокійно займати свої посади. Ба більше, за інформацією інсайдерів, капітан Лозенко навіть ходить на роботу, прикриваючись лікарняним, оформленим "для годиться". Це дозволяє йому залишатися в системі та уникати будь-яких реальних наслідків, демонструючи повну зневагу до правосуддя. Тим часом Халавка та Лозенко просто насміхаються з українців, які все ще вірять у справедливість і можливість змін у системі.

Події у Київському СІЗО викликають дедалі більший резонанс. Вони демонструють глибокі проблеми пенітенціарної системи України: відсутність прозорості, системну корупцію та безвідповідальність посадовців. Громадськість і правозахисні організації вимагають реальних змін, але чи готова держава зламати цю корумповану систему?

Питання реальної відповідальності та контролю залишаються відкритими. Чи здатна система зруйнувати власну корумповану структуру, або чергові скандали залишаться просто гучними заголовками у новинах? Якщо суспільство залишить цю проблему без уваги, інциденти подібного масштабу повторюватимуться знову і знову.