Цибулько: «Роботодавці опинилися між лещатами підвищення свободи міграції і виведення оплати праці з тіні»
Про те, що нині відбувається з ринком праці в Україні, як якісно він трансформувався, про те, які професії та спеціальності є найперспективнішими та високооплачуваними, в ексклюзивному інтерв’ю кореспонденту інтернет-видання Новини України – From-UA розповів громадський діяч Володимир Цибулько.
Новини України – From-UA: - Володимире Миколайовичу, добрий день! Що відбувається з ринком праці сьогодні в Україні? Як він трансформувався за останні кілька років?
Володимир Цибулько: - Головні механізми, які перезапускають ринок праці, — це виведення з “тіні” економіки, на чому, власне, наполягає Уряд і персонально Володимир Гройсман. Підвищення мінімальної зарплаті поставило частину роботодавців в досить складне становище, оскільки вони вже адаптувались і їм комфортніше було платити в конвертах. Сама механіка виведення “тіньових” зарплат на світло змусила перебудовуватись всі сфери економіки. В принципі, це перший механізм.
Другий механізм — це безвіз для України. Він створив напруження, загрозу міграції робочої сили, і частина системних компаній вже призадумалась над підвищенням заробітної плати, інакше вони не утримають робочу силу, яка мігрує в Європу на вищу зарплату.
Тому тут між лещатами підвищення свободи міграції і виведення оплати праці з “тіні” опинилися роботодавці. Це завдання розв'язують кожен в свій спосіб — хтось все-таки продовжує винаходити всілякі “тіньові” формули, а комусь не лишається нічого, як скоротити кількість працюючих і перерозподілити обов'язки, щоб платити все ж таки “по-білому”, як це дозволяють прибутки компанії.
Новини України – From-UA: - Яких спеціальностей ви спостерігаєте більше: робочих чи інтелектуалізованих? З чим це пов'язано?
Володимир Цибулько: - Справа в тому, що високотехнологічні професії, інтелектуалізовані — вони інтернаціональні апріорі. Вони пов'язані з розробкою нових технологій, програмного забезпечення, і тому всі ці компанії працюють в рамках глобальних тенденцій і мають, як правило, систему аутсорсингу, коли вони виготовляють частину загального продукту, навіть не підозрюючи, яку саме частину, бо кінцевий продукт збирається світовим брендом у себе в офісі.
Можна сказати, що висококласні економісти і програмісти досить легко адаптувались до англомовного ринку та вмонтувались до ринку глобальної праці. Український ринок дещо специфічний, тому що у нас, наприклад, ІТ-продукція давно вже по обсягах перевершила оборонку, навіть в такий складний час, але оборонка має в порівнянні більшу зайнятість, ніж ІТ-індустрія, та її політична вага залишається значно вищою. Це, звичайно, прикро.
Тому для високого рівня професіоналів, в принципі, кордони ніколи не існували, але існували завжди кордони для ринку робітничих професій. Зі зростанням економіки і товарообігу транспортна галузь почала пожвавлюватися — я маю на увазі портові структури, залізницю, авіацію. Сільське господарство традиційно мало би наростити кількість робочих місць за рахунок розширення спеціалізації, бо ставка на зернове господарювання призводить до того, що справді обробляються дуже великі обсяги землі, адже це дуже прибуткова сфера, щоправда з дуже механізованим процесом, який не потребує багато робочих рук.
З первинна переробки у нас сьогодні представлені маслосирзаводи. Якщо більш потужно запуститься ще овочівництво, садівництво (яке зараз динамічно розвивається) і їх первинна переробка, то, в принципі, з розширенням сільськогосподарської спеціалізації, я думаю, що ринок праці буде зростати саме в цих галузях. Ну і будівельний ринок — в принципі, зараз будівельники дуже легко мігрують і працюють по Європі, це вже давня тенденція, особливо коли українці закріпились в Португалії, Іспанії, Італії плюс Польщі, Чехії, Угорщині, то вони почали тіснити там турків.
Новини України – From-UA: - Які професії будуть популярними і високооплачуваними в перспективі?
Володимир Цибулько: - Зараз затребувані професії в металообробці, тому що якісні спеціалісти лишились хіба ще з радянською освітою, бо зараз підготовки якісних спеціалістів не так багато. оскільки в Україні є величезний обсяг відставання в дорожній інфраструктурі з Європою, то я думаю, що якраз запит на професії в дорожньо-будівельній галузі буде досить високий, і вони достатньо високооплачувані.
Новини України – From-UA: - Зараз у зв'язку з прийняттям безвізу ми спостерігаємо великий відтік кадрів. У зв'язку з цим керівникам компаній доводиться підвищувати зарплати тим, хто залишився. Як вирішувати цю проблему?
Володимир Цибулько: - Справа в тому, що законодавчо обмежити вибір місця праці держава не може, тим більше, що у людини одне життя і вона хоче самореалізуватися як професіонал, і вона повинна буди матеріально забезпеченою за рахунок праці. У нас на ринку склалися диспропорції, коли, по суті, заробітна плата не дозволяє покривати життєво необхідний ресурс для функціонування людини. Це взагалі дивно, тому що в цьому плані ми ледь не виглядаємо індусами, тому що Китай і той просунувся набагато далі.
Тому в цьому плані треба заробітні плати все-таки приводити до певних життєвих мінімумів. Треба думати про стимулювання економічної ініціативи громадян, оскільки є поняття самозайнятий. Я думаю, що держава повинна перша дати приклад, а потім і системний бізнес, на аутсорсинг, на передачу частини функцій маленьким приватним компаніям, навіть фізичним особам-підприємцям. Це дещо зміцнить стимулювання підприємництва серед людей, бо зараз спостерігається великий спад ділової активності громадян, і це дуже прикро.
Зараз треба задіяти всі механізми, які б знов відродили в людях дух підприємництва. Може, взагалі треба ввести податкові канікули для малих компаній для того, щоб вони спробували вирости або в середню компанію, або залишились в такому маленькому форматі, але через пару років могли б платити податки. Цей інструмент спрацював в кінці 90-х років.
Треба відзначити, що зараз Уряд просунувся в плані дерегуляції дуже далеко, і в плані швидкості відкриття і закриття компаній це майже вже цивілізована країна. І я думаю, що треба ще думати про те, що оскільки у нас багато потенційно активного населення, яке могло б займатись економікою, але не займається нею, а займається якимось навколо політичними експериментами, то краще дати шанс людям реалізувати себе економічно.
Тоді вони не будуть шукати щастя в політиці, тому що в більшості своїй вони не володіють необхідними знаннями, щоб формувати насправді продуктивну політику. А таку політику, напівпараноїдальну, руйнівну, вони, в принципі, готові продукувати вже. Я вважаю, що це було б раціонально з точки зору навіть політичної перспективи — дати людям можливість піти з вулиці в якийсь маленький приватний бізнес.
Новини України – From-UA: - Володимире Миколайовичу, з іншого боку, реальність така, що через ситуацію з Кримом і Донбасом, більшість переселенців готові працювати за символічну зарплату тільки заради того, щоб вижити. Це, в свою чергу, створює конкуренцію працівників на місцях та зниження зарплати. Як вирішувати цю проблему?
Володимир Цибулько: - Тут нема такої конкуренції в робітничій сфері. Насправді з Донбасу переїхали на підконтрольну Україні територію доволі кваліфіковані люди, які мають потенціал саме до приватного бізнесу. Тому переселенці не створюють особливого пресингу на ринок праці, хоча серед них, звичайно, достатня кількість людей з невисокою кваліфікацією, що на певних територіях, можливо, вносить невеликий дискомфорт. Але насправді все залежить від економічно ініціативних людей. Тому що той, хто може придумати, як працевлаштувати цих людей, він може й підвищити рівень кваліфікації і знизити рівень конкурентності. Хоча рівень конкурентості є однією з запорук якості праці.
Новини України – From-UA: - І наостанок хотілося б дізнатися вашу думку щодо “відбілення” зарплат — це коли-небудь відбудеться в Україні? Що для цього потрібно зробити?
Володимир Цибулько: - Сто процентів ринку “білих” зарплат не буває ніде, тому що є дуже специфічні сфери діяльності, починаючи від “сірих” оборудок, закінчуючи наркотиками і проституцією, бо це теж сфери економічної діяльності. Для прикладу, церква — вона теж не платник податків, хоча церковні обороти досить високі. Просто держава впевнено рухається в бік електронної економіки, електронного врядування, і тому тут особливих застережень немає. Тому є свідченням переформування цілих 10 міністерств в міністерства галузевої політики, але не в адміністраторів, якими ще часом можуть залишатися міністерства.
Я вважаю, що держава робить дуже правильні кроки, тим більше, що ми тепер працюємо в рамках єдиного європейського ринку і ніхто нам не дасть бавиться в “тіньові” оборудки. Це якраз теж позитивний момент, який стимулює українську владу бути дещо святішими від Папи Римського, тобто старатися бути на півкроку попереду європейських сусідів хоча би, не кажучи вже про найрозвинутіші європейські країни.