Амосова: «Медикам потрібно йти до місцевої влади з вилами»
Про медичну “реформу Супрун” в дії, про те, як вона виглядає в реальності та виконується на місцях, розповіла екс-ректор Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, кардіолог, доктор медичних наук Катерина Амосова.
Новини України — From-UA: - Катерино Миколаївно, добрий день! Спершу розкажіть, що відбувається з реалізацією “медичної реформи Уляни Супрун”. На якій стадії її реалізація?
Катерина Амосова: - Програма медгарантії, якщо говорити про медичну реформу, — передбачена Законом України про державні фінансові гарантії, який був прийнятий в кінці 2017 року попередньою Верховною Радою. Тобто зараз уряд виконує закон, але виконує його не повністю, тому що поряд з тим, що ми бачимо, на первинці, вторинці і третинці цей закон передбачував фінансування охорони здоров'я не менше, ніж 5% від ВВП. А в реальності виходить так, що в 2018, і в 2019, і в 2020 роках він виконувався менш, ніж на 3% — тобто одразу після свого прийняття.
Перший етап — реформа так званої первинної ланки: існує ставка — скільки гривень відводиться на душу населення, а конкретніше — кожного громадянина, який підписує декларацію з лікарем первинної ланки в амбулаторії сімейного лікаря відповідно до віку. В новому році ця ставка збільшена, вже не 370 грн, як було в минулому році. Хоча досі, що цікаво, економічних розрахунків щодо цієї цифри немає зовсім. Простіше кажучи, це просто сума взята з бюджету, за яку проголосували депутати, а уряд виконує — тобто, це те, що можна було виділити на первинну ланку, поділили на кількість громадян України з поправкою на те, що декларації з сімейним лікарем підписали не всі. До того ж первинна ланка перед виборами президента і парламенту в минулому році реально отримала збільшення заробітної платні, і це було дуже радісно.
Новини України — From-UA: - А які наступні кроки мали б бути? Що зараз зроблено, а в чому вилазять підводні камені?
Катерина Амосова: - Далі закон України про державні медичні гарантії передбачав наступним етапом трансформації на вторинній і третинній ланці. Команда Супрун не виконала план щодо того, щоб до 1 липня 2019 року перевести вторинну ланку в поліклініках — це медичні послуги вузьких спеціалістів, шляхом оплати за конкретну надану послугу. Чому вона це не виконала? Тому що заявлені розрахунки вартості кожної послуги, які були анонсовані командою Супрун перед початком 2019 року, в тому числі і бізнесу медичному, були просто смішні. Вони абсолютно не ринкові, вони в 2-4 рази менше, ніж ринкові. Вже нова команда МОЗ виконує цей закон, але не вона відповідальна за його сутність.
Це взагалі цікава штука. Навіщо це було закладено в закон 2017 року? Тому що до прийняття закону про державні фінансові гарантії всі заклади охорони здоров'я фінансувалися із медичної субвенції бюджету, і було закладено 75-80% заробітної платні медиків, а решта — комунальні платежі. Таким чином була гарантована заробітна плата медикам, і було гарантовано виконання Конституції щодо неможливості скорочення цих медичних установ. Яка геніальна ідея закладена в законі про державні фінансові гарантії? Трансформація в комунальні неприбуткові підприємства. Тобто тепер медична субвенція перестане існувати з 1 квітня. Замість неї починаються виплати через національну службу здоров'я за кожний пролікований випадок. При цьому ця сума заходить або ФОПу, або комунальному підприємству, і далі директор цього підприємства розподіляє ці гроші. Таким чином, геніальність цієї задумки в тому, що в 2020 році зникнуть борги держави за невиплачену заробітну плату.
Зверніть увагу, якщо Супрун, коли починала реформу первинки, декларувала збільшення зарплат, то зараз у владі навіть не кажуть, що зарплата лікаря і медсестри на вторинці хоч трошки зміниться від теперішньої. А теперішню по тарифній сітці 4700 грн отримує лікар, а медсестра і того менше. За цими тарифами зарплата для лікарів і медсестер може збільшитись, лише якщо збанкрутують, припинять існування половина цих новостворених медичних неприбуткових підприємств, і вся решта зарплат медиків може якось збільшитися.
Цим законом про державні медичні гарантії заробітна платня співробітників цього комунального некомерційного підприємства регламентується колективною угодою співробітників з директором. Директор призначається місцевою владою, він не обирається. Тобто медикам пропонується добиватися своїх прав, відстоювати свою заробітну плату у директора, який призначається місцевою владою. Тобто медикам потрібно до місцевої влади, на яку покладено забезпечення комунальних підприємств платежами і ремонтами, йти з вилами, грубо кажучи, і вимагати, щоб вони, якщо вони хочуть, щоб їхнє населення було щасливе і їхні медики не розбігалися, закладали друге джерело фінансування, закладали гроші в місцевому бюджеті в ці комунальні неприбуткові підприємства. Тобто у мене питання: чому медик має добиватися заробітної платні, якщо він працює не в приватному бізнесі? Але створювала це не нинішня влада. Вона лише реалізує геніальний закон України, прийнятий в кінці 2017 року.
Я хочу додати, що при всій повазі до лікарів первинної ланки, це медицина простих випадків. Всі складні випадки вони скеровують до вузьких спеціалістів або в поліклініці, або в стаціонарі. Це несправедливо. І ніде немає, що сімейний лікар отримує заробітну платню втричі більше, ніж кардіолог, якій працює в кардіологічному відділенні лікарні.
Новини України — From-UA: - Анонсувалося ,що пацієнтам нічого не треба буде купляти в лікарні, що начебто нам все гарантує держава. Що ж відбувається насправді?
Катерина Амосова: - Насправді ціноутворення цих тарифів, як в приватній медицині, скільки аналізів треба зробити на простий кейс, який обсяг обстеження, це просто ті гроші, які були в бюджеті, приблизно розділили на кількість пролікованих хворих за статистикою минулого року. Тобто у мене, як лікаря і наукового керівника центру кардіології Олександрівської лікарні, є дуже багато питань. Якщо вписуватися в цю суму, то неможливо виконати міжнародний протокол. Будуть штучно накручувати повторні госпіталізації і “мертві душі” для того, щоб отримати якесь фінансування. Відповідно, будуть перевірки від національної служби здоров'я і будуть хапати за руку.
Але все ж таки, який позитив я в цьому бачу? Це комп'ютеризація, це вимушена шокова терапія для того, щоб лікарні взяли ці комп'ютери, зробили комп'ютерні мережі і закупили не від держави, а за кошти місцевої влади. Але якщо в США і інших країнах, коли переходили 10 років на цю систему охорони здоров'я, були тренінги для лікарів, як користуватися цією системою, яку централізовано робили, то у нас лікарі старшого віку вимушені самотужки вчитися або наймати помічника що найменше на два-три місяці. Тобто нікого ось цей момент не цікавить, це особиста справа лікарів, якщо хочеш працювати.
Страхову медицину зробила навіть Росія багато років тому. Але це окрема тема для розмови. Я не ідеалізую, це не спасіння, але, тим не менш, я просто хочу сказати, що тепер, коли вже пройшли ці вибори, нам кажуть, що вона відтерміновується на два роки. А що, влітку не можна було зрозуміти її нереалістичність? На папері це виглядає так, що всі інфекційні відділення, за більшістю випадків, входять в склад багатопрофільної лікарні, і ця лікарня є комунальним неприбутковим підприємством і отримує фінансування за пролікований випадок. Ви розумієте, що при інфекційних захворюваннях треба тримати зайве ліжко, оскільки не можна в один бокс покласти грип і вірусний гепатит А.
Є невелика надія, що після викликів, пов’язаних з коронавірусною інфекцією, налякана влада зможе винести уроки і забезпечить централізацію і відновлення інфекційної і протиепідемічної служби в країні
Новини України — From-UA: - От із позитивного варто відзначити реформу швидкої медичної допомоги. Із власного досвіду можу сказати, що зміни є, і тільки на краще. Чи це стосується тільки великих міст?
Катерина Амосова: - Центри екстреної медичної допомоги також мають стати комунальними неприбутковими підприємствами. Тобто, по аналогії з лікарнями, їхні співробітники мають також отримувати зарплатню за кожний пролікований випадок на виїзді за викликом. У мене питання: а чому ж тоді пожежники не отримують зарплатню за кожну пожежу, яку вони потушили, а поліціянти — за кожний злочин, який вони розслідували? Хочу наголосити, що забезпечення надання ургентної невідкладної рятувальної допомоги — це не тільки машина з лікарем або фельдшером або парамедиком, а також лікування пацієнта в стаціонарі.
Якщо його привезли в стаціонар по швидкій допомозі, йому роблять операцію, і вона має бути профінансована по адекватним тарифам. Чи цих тарифів вистачить на відповідне лікування за міжнародними протоколами? Нам же сказали, що українець і американець не можуть лікуватися однаково. Окей, я дуже хочу на це подивитися. Багато лікарів і сестер шукають роботу в очікування скорочень, думаю, що вони її знайдуть. На жаль, у цій трансформації я не бачу можливості гідної оплати праці лікарів і медсестер вторинної і третинної ланки. Є ризик, що наші флагмани-інститути, особливо хірургічного профілю, взагалі не зможуть вижити по цим тарифам.
Новини України — From-UA: - Катерино Миколаївно, відверто кажучи, що відбувається в бюрократичній системі відносно вашої посади та університету Богомольця?
Катерина Амосова: - Пані Супрун спромоглася звільнити мене з посади ректора чотири рази поспіль, при чому на підставі одних і тих самих пунктів мого типового контракту. Перше звільнення визнали незаконним суди трьох інстанцій, включно з Верховним. Незаконність другого звільнення визнав суд першої інстанції ще перед новим роком, і це рішення є обов'язковим для негайного виконання, незалежно від подачі апеляції. На жаль, вже нове керівництво МОЗу це рішення не виконує, посилаючись на те, що судовий розгляд останнього, четвертого(!) звільнення ще не відбувся. Тому що опоненти використали всі можливості для штучного затягування.
Тобто, я абсолютно чітко бачу, що в якості ректора я не підходжу новому керівництву профільного комітету МОЗу і спорідненій з ним виконавчій владі. Більше того, я цього не хочу сама. І тому я публічно, ще починаючи з літа 2019 року, писала і казала це і пану Радуцькому, і пані державному секретарю МОЗу, що я хочу справедливості, я хочу відновлення, щоб я змогла повернути команду, яку незаконно звільнив ставленик Супрун. У нас зачистка більше 15 осіб, розумієте, їх трудові книжки по пошті розіслали, і вони в судах, а суди затягуються.
Я хочу справедливості. Після відновлення публічно відзвітую про те, що було зроблено, оприлюдню те, що відбулося в університеті за останні півтори роки, і піду в відставку — щоб відбулися широкі демократичні вибори нового ректора. Мені було б цікаво повернутися до викладацької, клінічної і наукової роботи в Національному медичному університеті, якою я займалася до того, як влітку 2014 року подалася на виборчі перегони. Мені не цікава вся ця адміністративна робота взагалі. Але я бачу, що у влади є інші плани щодо Національного медичного університету, і вони не дуже відрізняються від тих, що були у пані Супрун.