Владимир Фесенко. Орбан ушёл, но «друзья Путина» готовят реванш в Германии и Франции
Політичний ландшафт Угорщини зазнав тектонічних зрушень, які матимуть далекосяжні наслідки для всієї Європи. На останніх виборах партія «Тиса», очолювана Петером Мадяром, здобула перемогу, фактично поклавши край багаторічному домінуванню Віктора Орбана. Ця подія викликала неабиякий резонанс у Брюсселі та Києві, адже Будапешт тривалий час залишався головним «гальмом» європейських ініціатив щодо підтримки України. Поразка політика, якого вважали одним із найбільш лояльних до Кремля лідерів у ЄС, відкриває нове вікно можливостей, але водночас ставить перед дипломатами низку нових запитань.
Інтернет-видання From-UA попросило прокоментувати результати угорських виборів голову правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимира Фесенка, зокрема щодо того, наскільки прихід до влади Петера Мадяра є позитивним для нас, та як тепер розвиватимуться події в Європі:
— По-перше, дуже важливе уточнення. Позитивно для нас не перемога Мадяра, а поразка Орбана. Для нас головний позитив у тому, що вибори програв Орбан. І Петер Мадяр, і його партія перемогли на виборах перш за все тому, що більшість угорців голосували проти Орбана. Це точна така ж ситуація, яка у нас була в 2019 році. Значна частина виборців у другому турі президентських виборів голосувала не стільки за Зеленського, скільки проти Порошенка. І зараз така сама ситуація в Угорщині: голосували проти Орбана, голосували люди з різними поглядами. І в партії «Тиса» об'єдналися теж люди з різними поглядами, але їх об'єднувало перш за все те, що вони були проти Орбана.
Тому для нас і для ЄС ключовим є те, що Орбан програв вибори. Якщо б, не дай бог, Орбан виграв би вибори, це означало б майже неминучу нормативну і політичну кризу в ЄС. Це означало б не стільки те, що ми могли б не отримати 90 млрд євро від ЄС, але це означало б, що європейська інтеграція України була б заблокована ще мінімум на 4 роки. Тому для нас головне, що програв Орбан.
Щодо Мадяра — подивимось, яким він буде прем'єром, яка буде його політика, але більшість коментаторів в Європі, перш за все, і ці люди, експерти, коментатори, які більш-менш розбираються в угорській політиці, знаються на ситуації з Мадяром, вони достатньо спокійно оцінюють перспективи його політики. Зокрема, вони не поділяють думку, яка почала поширюватися, і це наша традиційна проблема, — пошук зради. Не встигли порадіти поразці Орбана, як почали шукати зраду: мовляв, Мадяр теж поганий, він проти європейської інтеграції України, він не буде давати нам угорську зброю і т.д. Ну так ми і не отримували від Угорщини зброю. Угорщина не є для нас постачальником зброї. Ми зброю отримуємо переважно від США і ще від співпраці з деякими європейськими країнами, але точно не з Угорщини. Для нас це не проблема.
Щодо європейської інтеграції — Мадяр не є противником європейської інтеграції України, але він каже, що він проти прискореного вступу України до ЄС. Ну так зараз і не йдеться про прискорений вступ. Ідея обговорювалась, але зараз навіть Брюссель закрив цю тему. Так що тут теж проблеми немає. Головне, що Мадяр не проти, і він не буде блокувати виділення Україні 90 млрд євро, про що він вже публічно сказав.
Мадяр, і це помітно по комунікації між ним і європейськими лідерами, готовий до співпраці з ЄС. І думаю, що, на відміну від Орбана, буде конструктивна взаємодія між ЄС і новим угорським урядом. А це дає підстави для припущень, що буде поступова нормалізація двосторонніх відносин між Угорщиною та Україною. Так, Мадяр не буде проукраїнським політиком, він не буде палким другом України — ні. В силу різних причин. Зокрема в силу політичної кон'юнктури в Угорщині, оскільки Орбан звинувачував Мадяра, що він проукраїнський, що він маріонетка Зеленського. Мадяр буде тримати дистанцію від України. В питанні угорської меншини в Україні він теж буде проводити приблизно таку ж політику, як і Орбан, але не так агресивно. Я думаю, що він в більшості питань двосторонніх відносин буде більш конструктивним і не буде таким агресивним, як Орбан.
— Як, на вашу думку, складатимуться відносини між Петером Мадяром та Володимиром Зеленським? Зокрема, чи можна говорити про певну підтримку з боку українського президента під час виборчої кампанії в Угорщині?
— Тут інша ситуація. Що значить підтримував? Зеленський, мені здається, зрозумів, і йому багато порад було, в першу чергу з боку європейських друзів, щоб він припинив оцю занадто емоційну полеміку з Орбаном, яка була в лютому, на початку березня, тому що Орбан це використовував. І Зеленський дослухався, він припинив полеміку з Орбаном. Безумовно, Зеленський був зацікавлений в поразці Орбана, це факт, але прямої підтримки з боку Зеленського не було.
От хто підтримував когось на виборах в Угорщині? Я можу вам сказати — це американці, Трамп і Венс, от вони напряму підтримували Орбана. А де ви знайдете заяви Зеленського напередодні голосування «голосуйте за Мадяра»? Жодної заяви ви не знайдете, і це було правильно, тому що інакше це могло сприйматися як втручання у вибори. І хто знає, це могло б мати негативний ефект. Тому не було прямої підтримки Зеленського у бік Мадяра.
Не було, але парадокс ситуації в тому, що означають результати виборів в Угорщині? Перше: поразка Орбана. Друге: поразка Путіна, тому що Росія через своїх політтехнологів, через свої спецслужби підтримувала Орбана. Але Орбан програв, тому це поразка Путіна і Трампа, що важливо. Але, враховуючи той факт, і про це було багато публікацій, багато фото- і відеоматеріалів, як будував свою передвиборчу кампанію Орбан? Що нібито він змагається не з Мадяром, а з Зеленським. Портретів Зеленського в Угорщині було набагато більше, ніж в Україні, і тому виник такий парадоксальний ефект: поразка Орбана — це насправді перемога Зеленського. Ну, з точки зору логіки, яку побудував сам Орбан. От такий парадокс.
А що стосується майбутніх відносин між Зеленським і Мадяром, я думаю, що обидва розуміють, що їм треба подолати ці проблеми, які виникли при Орбані, треба налагодити нормальну конструктивну співпрацю. Це відбудеться не одразу, поступово, це буде поетапний процес, і це буде процес нормалізації двосторонніх відносин. Зеленський вже, як тільки стали відомі перші результати виборів, один з перших привітав Мадяра з перемогою, і він сказав, що готовий до контактів, зокрема і до майбутньої зустрічі. А далі, коли ця зустріч відбудеться — ну, по-перше, коли буде сформований новий уряд. Думаю, що спочатку будуть візити Мадяра, скоріше за все, в Брюссель або в сусідні європейські країни, але лише після цього за посередництва європейських партнерів може бути якась зустріч Зеленського і Мадяра. Можливо, спочатку «на полях», тому що будуть і саміти ЄС, на початку липня саміт НАТО, деякі інші події будуть. Я думаю, що спочатку будуть зустрічі «на полях», скоріше за все, на полях саміту ЄС, а після цього може бути домовленість і про двосторонню зустріч, десь, можливо, на нейтральній території, або домовленість про початок переговорів щодо подолання тих проблем, які виникли раніше.
— Як, на вашу думку, зміниться стратегія Володимира Путіна після поразки Віктора Орбана на виборах в Угорщині? Яких дій варто очікувати з боку Кремля надалі?
— Орбана немає, але, як свідчить практика, у Путіна є з ким працювати. Він буде працювати з право-популістськими силами в Європі. Він активно підтримує «Альтернативу для Німеччини», це найбільш проросійська партія в Європі по суті зараз, ну і в Німеччині також. І це зараз проблема, виклик. Вони навряд виграють вибори, але, тим не менш, вони вже мають підтримку біля чверті виборців Німеччини, і це серйозна проблема.
Далі, я думаю, він зробить велику ставку на вибори у Франції, які відбудуться наступного року. Це й президентські, і парламентські вибори, і там вони теж будуть підтримувати як право-популістські сили, так і радикальних лівих. Тобто вони будуть працювати на поляризацію політичної ситуації в багатьох європейських країнах, в тому числі і у Франції. Чому Німеччина і Франція? Тому що це дві найбільш впливові країни ЄС.
Ну а по Угорщині, я думаю, вони зараз зроблять певну паузу, а далі будуть переговори про продовження постачання російської нафти і газу в Угорщину — це перший крок. А далі будуть шукати вихід на Мадяра, будуть намагатися встановити контакти з ним. Нагадаю, Орбан теж не відразу став проросійським. Росіяни вміють працювати з різними політиками. Якщо вони відчують, що Мадяра можна взяти під контроль або можна на нього впливати тим чи іншим чином, вони почнуть з ним активно працювати. Якщо вони відчують, що він не буде налаштований на співпрацю з Росією, ну тоді значить будуть ставитися до нього критично, негативно.
Будуть продовжувати роботу з Орбаном, до речі. Орбан же нікуди не подінеться. Якщо в нього все буде гаразд, не буде кримінальних розслідувань, ну от і продовжать росіяни роботу з Орбаном. Тобто в цьому сенсі Росія продовжить свою роботу в Угорщині. Тут важливо для нас те, що угорське суспільство, особливо прихильники Мадяра і противники Орбана, вони чітко проявили свою критичну позицію щодо Росії. Гасло, яке лунало в Будапешті та в багатьох містах Угорщини напередодні виборів, — «Росіяни, додому!». Це гасло ще часів антикомуністичного повстання в Угорщині 1956 року. От зараз про нього теж згадали, і згадали якраз у зв'язку з тим, що Росія активно підтримувала Орбана. Тому Петер Мадяр буде рахуватися з тим, що угорське суспільство не хоче, щоб Угорщина активно співпрацювала з Росією.