Ефект Рабіновича, або Що діється в Опозиційному блоці

Народний депутат України Вадим Рабінович заявив про вихід чи то з партії «Опозиційний блок», чи то з фракції.

Нагадаю, що Вадим Рабінович — представник першої десятки списку партії, а не мажоритарник. А це означає, що у випадку його виходу, причому, я так розумію, достатньо скандального, його можуть спокійно позбавити депутатських повноважень, як уже було позбавлено Томенка і Фірсова. І я не думаю, що в ОБ особливо будуть страждати. Він не є їхній людиною, він достатньо самостійний і незалежний, достатньо для них конфліктний, має свої інші позиції, і тому ймовірність того, що закриють очі на його вихід з фракції, не дуже висока. Ну, хіба він на дуже високому рівні домовився з кимось, що його не будуть рухати. Але я думаю, рано чи пізно, все одно згадають, що можна посунути список на одну людину і когось іншого завести.

Тому мені здається, що це не по-англійські, коли люди прощаються, а дуже по-українські — коли прощаються, але нікуди не йдуть. Пролунала заява, і щось я поки що не бачу якихось наслідків. Я не чув, щоб сьогодні Андрій Парубій оголошував в ВР про вихід Рабіновича з фракції. Тому, на мій погляд, це не більше, ніж заяви.

Отже, Вадим Рабінович є людиною достатньо самостійною, але і достатньо конфліктною. В багатьох середовищах, в яких працював, у нього виникали конфлікти, ще починаючи з 90-х років він гучно грюкав дверима, але там можна було грюкати, а тут грюкати дверима — ще раз кажу: юридично не виправдано, тому що депутатський мандат. Тому тут навряд чи будуть якісь подальші дії.

В тому середовищі старої номенклатури, пов'язаної ще з періодом Кучми, є певний табель про ранги — наскільки можна там робити жорсткі рухи, наскільки не можна. Не впевнений, чи він доведе ситуацію до такого стану, коли його будуть виключати з фракції, чим фактично йому розв'яжуть руки, а самому вийти — це був би крок камікадзе. Тому поки що тільки заяви.

Втім, слід звернути увагу на заяву з цього приводу народного депутата від ОБ Миколи Скорика, в якій він дуже прозоро зробив два натяки. Перший — це натяк на те, що Вадим Рабінович знайшов спільну мову з владою — я думаю, що тут якраз протилежне — Рабінович не дуже знаходить спільну мову з владою, він достатньо конфліктний, і це натяк, котрий не веде нікуди.

І другий момент — коли він спростовував той факт, що нібито вчора відбувався якийсь з'їзд партії «Центр», на якому підтримали цю ідею Рабіновича, він дуже прозоро заявив, що Рабінович і Мураєв були в той момент за кордоном. Якщо врахувати цю прив'язку, зокрема Мураєва, його 100% проросійську позицію, антиукраїнську позицію дуже жорстку, яка набагато жорсткіша, ніж у Рабіновича, то йде дуже прямий натяк на Росію. Не думаю, що Мураєв кудись ще може їздити, крім Росії. Я не знаю, але допустити, що Вадим Рабінович в даному випадку виявився більше проросійським, ніж ОБ, і виконує якісь функції — мені важко сказати, але натяк прозвучав.

Також давайте не забувати, що у нас в середовищі колишньої Партії Регіонів і бізнес-структурах, які були до неї афілійовані, є дві тенденції. Одна називається «Путін, приди!», друга називається «Виктор Федорович, вернись!». Розуміємо, що не йде мова ні про якого реального Віктора Федоровича, а про повернення старих часів. Основна частина ОБ діє під лозунгом «Виктор Федорович, вернись!», але там є люди, котрі граються в російську політику. Саме російську, а не ту стару політику реваншу. От Мураєв — це людина російських спрямувань, і те, що його сьогодні представник ОБ дуже жорстко прив'язав до Рабіновича і його рішення — мені здається, що це питання цікаве, воно заслуговує на певний розгляд — чи немає тут якихось російських інтересів?

Взагалі, що таке Опозиційний блок? ОБ — це об'єднання цілого ряду еліт без єдиного і цілісного організму. Вони домовляються про певну співпрацю і не конфліктність. Рабінович випадає з цієї сфери, тому що любить поскандалити публічно.

Там є дуже потужне на початку, а сьогодні дуже ослаблене ядро, на основі якого створювався ОБ — це група Фірташа-Льовочкина. Вони суттєво втратили свої потужності, особливо після того, як Юрій Бойко перекочував в напрямку середовища Партії Регіонів. Але справа в тому, що Бойко — це теж окрема група, і там є певне середовище, зав'язане на нього.

Є в ОБ люди, напряму зав'язані на Рината Ахметова — це той же самий Олександр Вілкул і його група, і вона сьогодні найпотужніша, вона багато чого визначає.

Є велика кількість достатньо нейтральних людей, які користуються старими зав'язками на Партію Регіонів: або собі оплатити місце в списку в останній момент, або зіграти на тому, що кожній політичній силі потрібні «говорящие головы» і якісь нормальні, адекватні обличчя — той же самий Юрий Мірошниченко чи Юрій Павленко. Тобто ОБ не є єдиним.

Резюмуючи, лише припускаю, що демарш Рабіновича може спровокувати те, що внутрішнє тихе протистояння виллється назовні в якийсь скандал. Хоча й сумнівно. Зараз в ОБ всі будуть ображені на Рабіновича, але це їх і згуртує.