Англійська королева по-німецьки
У Німеччині посада президента є, скоріше, репрезентативною, тобто новообраний глава Франк-Вальтер Штайнмайер лише представлятиме державу. Президент Німеччини має бути авторитетною людиною, виваженою і мудрою, а, крім того, до його минулого не повинно виникати питань. Ця посада є доволі подібною до посади англійської королеви, але з дещо більшими функціями. Проте основні функції президента в самій Німеччині є достатньо ритуальними: він може розпускати парламент, але тільки у випадку, якщо настають абсолютно чітко визначені умови, він подає кандидатуру канцлера, але рішення все одно приймається більшістю парламенту, тощо.
При всьому цьому президент Німеччини, тим більше Штайнмайер, — це достатньо знакова особа, на думку якої зважають, до якої прислухаються, яка має персональний авторитет. Тому говорити, що посада президента Німеччини не має взагалі ніякого значення, було б неправильним, адже це б применшувало роль президента. Насправді він багато в чому зможе давати напрямні, до яких буде прислухатися ціла низка німецьких політиків.
Також важливим є те, що Штайнмайер як виходець із соціал-демократичного табору може серйозно впливати на процеси в своїй політичній силі та задавати їй певні курси, адже, як відомо, соціал-демократи більш хиткі в питаннях російсько-української війни. Тому обрання Штайнмайера для України загалом є цікавим. Позитивно це для нас чи негативно?
Однозначно вважаю, що позитивно. В чому основна причина? В тому, що Штайнмайер є людиною системи. Його можна назвати вмілим хорошим європейським бюрократом, він може мати свої думки і свої позиції, але він розуміє, що, якщо в державі є певне визначення, якщо є загальна позиція Європейського союзу, він не буде бавитися в авантюри і просувати якісь свої особисті думки. Він буде виконувати цю загальну лінію.
Ми бачили, як спочатку Штайнмайер робив заяви, які Україну абсолютно не влаштовували. Наприклад, він намагався проштовхнути прискорення проведення виборів на окупованих територіях та інші речі, які обурювали українське суспільство. Але коли було досягнуто певного консенсусу і серед політичних сил Німеччини, і в європейських органах (Європарламенті та інших), Штайнмайер дуже швидко визначився зі своїм позиціонуванням: він підтримав санкції, він чітко визначив, що є певна послідовність виконання Мінських домовленостей: спочатку мають бути вирішені всі питання безпеки, а потім уже можна буде переходити до розгляду політичних питань.
Тобто, у кінцевому рахунку, його позиція стала для України абсолютно прийнятною. Якби в Європейському союзі загалом розглядалися речі, які би спрямовували розвиток подій у негативне для України русло, то я думаю, що зі Штайнмайером у нас було би дуже багато проблем. Але, повторюся, він — людина системи. І сьогодні ми маємо в Німеччині систему, яка серйозно змінюватися не буде, незалежно від того, хто стане канцлером Німеччини: чи то цю посаду знову обійме Ангела Меркель, чи то її замінить Мартін Шульц.
Обидва вони є симпатиками України, обидві політичні сили сьогодні, в основному, налаштовані на підтримку України і засуджують агресивні дії Росії, підтримують політику санкції проти РФ.
Отже, Штайнмайер на своєму рівні — на посаді президента — буде тією постаттю, яка в міжнародних контактах (а його роль в органах Євросоюзу все-таки буде досить знаковою), попри те, що в нього були інші думки, буде підштовхувати інших своїх колег та інших європейських політиків до того, щоб вони виступали, скажімо, за продовження політики санкцій щодо Росії. Тому я вважаю, що, нехай і не дуже багато, але обрання Штайнмайера президентом Німеччини позитиву Україні добавить.