Віталій Романченко. Антикорупційний суд – це новий монумент корупції в Україні

Весь процес, пов'язаний із боротьбою з корупцією в Україні та створенням спеціалізованих державних органів (НАЗК, НАБУ, Антикорупційний суд) нагадує анекдот: «Іноземній делегації розповідають про те, як влада намагається здолати корупцію: і закон прийняли, і навчання провели, і суди створили, і комісії – але ніякого ефекту. І тоді хтось з іноземців питає: «слухайте, а ви працювати пробували?». Саме таким чином оцінюю ці процеси – імітація боротьби з корупцією.

На жаль, сьогодні в Україні корупція – це спосіб отримання влади та спосіб утримання у владі. Це спосіб посадових осіб збагачуватись, отже відстоювати не потреби людей, а власні наміри. Та спосіб крупного бізнесу захищати та просувати свій приватний інтерес: отримувати прибуток не за рахунок ефективних бізнес-моделей, а за рахунок експлуатації держави.

От і виходить, що будь-яка спроба здолати корупцію – це лише намагання зорієнтувати корупцію на свою вигоду. НАБУ та НАЗК діють вже не перший рік в Україні – але поки що ситуація з корупцією лише погіршилася. У 2017 році в Індексі сприйняття корупції міжнародної організації TransparencyInternational Україна зайняла 130-те місце зі 180 країн, що досліджувалися. Цепоряд з Іраном і М'янмою. Хоча ще в 2007 році Україна займала 118-те місце.

Також самого ефекту слід очікувати від запровадження Антикорупційного суду. Цей орган хіба що ускладнить та заплутає сам процес боротьби з корупцією, та буде виступати як декоративний фасад. А затягували з провадженням цього органу,тому що хотіли прописати такі норми, щоб він максимально був підконтрольним Банковій.

Якби б була можливість, то влада б і не створювала цей новий орган. Але для отримання нового траншу для запозичення грошей (та їх «дерибану») вона пішла на цей крок. Тобто не для того, щоб припинити цю ганебну практику та падіння України у світових рейтингах! А для того, щоб в бюджет зайшли іноземні гроші, які далі будуть наповнювати тіньові потоки нашої корупції. Та джерело цих потоків на самому верху, воно криється у концентрації влади на Банковій, у злитті бізнесу та влади.

Тому існує лише одна можливість для викорінення корупції в Україні – це зміна системи влади. Якщо відбудуться зміни самої системи, влада згори перейде до громад. Коли керувати будуть ОБРАНІ, а не ПРИЗНАЧЕНІ! Коли кожен громадянин бачитиме зв'язок між власним вибором та якістю свого життя, та сам, безпосередньо, на місті зможе контролювати дії місцевих органів влади! Лише за цих умов відбудуться якісні зміни в середовищі українського політикуму – та корупція як елемент державного управління почне зникати. Це підтверджує досвід успішної боротьби з корупцією у країнах ЄС та ОЕСР.

І якщо сама така система запрацює, то й не потрібні будуть додаткові спеціалізовані органи – комісії, агенції, суди тощо. Органи державної влади будуть займатися тим, чим мають займатися за законом, а олігархія буде відсторонена від процесу управління потоками державних фінансів. Має зникнути сама системна схильність до корупційної діяльності – це запорука успіху!