Чого очікувати від української зброї
В Україні йде війна, і завжди за таких обставин з'являється велика кількість зброї, яка переміщується від лінії фронту в середину держави. Є кілька механізмів, починаючи від достатньо необлікованої зброї, або у випадку нібито використаної, але насправді прихованої зброї, яку частина українських військових потім вивозить у тил.
В першу чергу, мова йде про гранати, тому що гранату кинув чи випустив з гранатомета — яким чином ти її будеш обліковувати? Та ж сама ситуація і з набоями. Пригадаймо, коли на початку АТО були скандали, якими всі обурювалися, що бійцям, які відстрілювалися, потім треба було писати звіт по відстріляним набоям і представити чітко командуванню гільзи від відстріляних набоїв. І це під час операцій, коли люди виходили з оточень! Це був повний абсурд.
Але зрозуміло, що коли немає механізмів контролю, то велика кількість зброї таким чином переміщується. Є зброя, яка вивозиться бойовиками в район конфлікту, а потім перепродується і випадково попадає в чужі руки. Тому зброю в період будь-яких військових конфліктів стає дуже багато.
Не виключено, що навіть цілеспрямовано в країну вкидуються певні об'єми зброї з зони конфлікту з метою дестабілізації ситуації, наростання ось цього збройного акценту, непорозумінь, які є в будь-якому суспільстві.
Тому зброя є, і її стало значно більше. Але на відміну від тієї ж самої Росії, у нас немає в населення розкрученого культу зброї, культу ненависті. У нас не вчать дітей в дитячих таборах стріляти, як в “Артеку” зараз. У нас не проводяться ті патріотичні шабаші, де діти з муляжами автоматів бігають і т.д, і в суспільство не вноситься ось цей культ зброї. Внаслідок наявності великої кількості зброї у нас вона не обернулася на загальне зростання зброї на вулицях.
Тобто зброя, яка з'явилася, вона не почала просто стріляти в тупий спосіб. Маленький конфлікт, якесь непорозуміння на вулиці, поганий настрій — схопив пістолет і почав лупити по оточуючих. Окремі певні випадки є, але такі речі бували і раніше, коли взагалі доступу до зброї було в тисячі разів менше.
Тому насправді цей фактор в Україні не діє, хоча загроза його все одно залишається. Але поява значної кількості зброї, зокрема і певної категорії людей, в яких її стало більше, воно приводить до зростання вже цілеспрямованих, продуманих злочинів зі застосуванням зброї. Це напади, пограбування, це замовні вбивства, тероризування, залякування, рекет, рейдерські атаки, які раніше здійснювалися за допомогою шокерів, арматури, ще чогось, сьогодні вже відбуваються з використанням зброї. Згадайте події у Харкові, де реально вже стріляли не травматикою, а вогнепалом.
Тому насправді злочинний елемент поповнився, з одного боку, людьми, які пройшли АТО, на жаль, але цей факт мусимо визнати. Це не є ознака того, що вони є чимось гірше, це не є ознака того, що ці люди - злочинці, але до цих людей, які пройшли АТО, є абсолютно повний спектр таких же самих людей зі всіма своїми і позитивами, і вадами, як взагалі в суспільстві. Але ті люди вже навчилися тримати зброю в руках, і цих людей знижений поріг сприйняття смерті, готових до злочинної діяльності, і в них є наявна зброя. Тому наявність більшій кількості людей готових вбивати і готових заробляти на вбивствах, а також наявність зброї - зробили саме умисні злочини більш жорстокими і більш небезпечними, але поки що це не виплеснулось у загальний суспільний контекст.
Що потрібно зараз на цьому фоні робити? Це достатньо жорсткі дії по вилученню зброї, тобто це повинно стати для поліції одним з основних пунктів. Замість розказувати про це, як ми тут легалізуємо всю зброю — жоден злочинний елемент легалізовувати зброю не буде, йому не потрібна легальна зброя, на якій помічені її основні дані, якою він пізніше вже не зможе скористатися у злочинних діях.
Зараз потрібно максимально звільняти суспільство від зброї. Люди, які могли її провезти, мають відстежуватися, будь-які дані про наявність в них зброї, в тому числі перепродування зброї, бо це стало масовим. Мають ці речі упереджуватися, для цього ми, в принципі і утримуємо колосальний апарат Нацполіції, яка має цим займатися. І слава Богу, що у нас це ще не перейшло ту межу, коли це стає спеціальним віданням СБУ.