Володимир Бондаренко. Опалювальний досвід столиці: не все так погано?
Кожен опалювальний сезон в нашій країні, в нашому місті розпочинається приблизно однаково: вилазять назовні ті речі, які влітку не булі зрозумілі.
Мережа опалення вмикається тільки з початком сезону, а отже починають працювати температурні фактори, які приводять до перебоїв. Хоча ж так було завжди. Інша справа, що система завжди готувалася якісно, а в цьому році, на жаль, нам дуже важко було це робити, тому що рік відрізняється від попередніх одною обставиною. Ми вперше забрали під контроль київської громади величезну мережу, фактично імперію - “Київенерго”, яка майже на 100% належала панові Ахметову з його фірмою ДТЕК.
Зробивши це, ми розуміли, що зіштовхнулися з певними законодавчими перепонами. Зокрема ліцензії, що стосуються початку опалювального сезону, знаходились якраз у тих фірмах ДТЕК, а щоб їх забрати, згідно з діючим законодавством, потрібно було забрати і всі борги, які накопичили за весь період своєї діяльності. Ми судились за 1,2 млрд боргів, які держава виписала за своєчасні несплати, пені і т.д. Але була ще величезна частина боргів, які були фактично за громадянами та фірмами, які використовували тепло та гарячу воду і електроенергію в попередній період. І місто їх, безумовно, не може одночасно закрити, хоча за тією обставиною, що Кабінет міністрів мав би вчасно перераховувати місту гроші як компенсацію за субсидії, які були встановлені державою громадянам. Також Кабмін мав би профінансувати опалювальний сезон для своїх організацій — це військові частини, СБУ, деякі підрозділи МВС, вузи і т.д. Якщо б це все Камін повернув, то якісь були б борги, але не такі великі.
Враховуючи всі ці обставини, ми дуже важко почали нинішній опалювальний сезон, тому що влітку треба було вирішувати три питання, а вирішувати їх було ні за що. Перше питання — це провести якісні і повноцінні ремонти мереж в літній період, коли така можливість є, бо під час опалювального сезону це робити важко. В цьому році ми це робили, в тому числі залучивши і деякі гроші з місцевого бюджету, як тимчасовий фактор. Але ж повноцінного ремонту не вдалося зробити. Хоча ми також почали судитися із фірмою Ахметова, яка залишила місту 2 з лишком тисячі розриттів попередніх аварій, не закритих, не приведених до нормального санітарного стану. Друге, що ми мали би зробити, це закупити авансовий газ, бо в літній період він трошки дешевше, ніж вже у опалювальний сезон, а закуповувати цей газ треба б було за величезні гроші, яких у нас теж немає, тому що якщо б ми вже наступного року експлуатували цю мережу, вже б були перехідні кошти. А громадяни за цей період платили до кінця опалювального сезону фірми ДТЕК, а місто Київ приступило з нульовими рахунками до експлуатації цієї величезної мережі — 90 тисяч інвентарних об'єктів. І третя обставина — треба було перебрати на себе колектив, який обслуговував цю мережу, а це 7 з лишком тисяч людей, і платити зарплату. Ось ці три фактори були на цей рік особливими.
Але з точки зору, як почався цей сезон — краще б він почався більш організовано. І ось та відсутність гарячої води тривалий період, її ледве вдалося перекрити вже початком опалювального сезону, коли виробництво теплової енергії супроводжується виробництвом електричної енергії, коли ми отримуємо одночасно теплоносій і гарячу воду, і електрику. Сьогодні ця система працює. Є збої, але це приблизно так, як і було і в попередні роки, хоча система на рік постаріла і вона має об'єктивно бути гіршою. Обсяг капітальних ремонтів, які ми плануємо на наступні роки, і основна концентрація коштів, які виділятиме місто, буде все-таки сплановано на теплоізоляцію будинків, на створення умов для економії, тому що кожний встановлений індивідуальний тепловий пункт, нам вдалося встановити 93, дає приблизно економію на 40%. І різні інші методи, які ми використовуємо і будемо використовувати, дадуть можливість місту працювати, враховуючи свої інтереси, а не інтереси ДТЕК.
Щоб ви розуміли, вся система опалювання і електрики, яка належала ДТЕК, була штучно розділена 2 роки назад на дві частини: електрика надзвичайно прибуткова, а система теплових мереж збиткова. Так ось вони їх розділили: електрика на 85% належить їм на правах приватної власності фірмі Ахметова, а друга Порошенкові. А та мережа, яка сьогодні збиткова, забезпечує киян теплом та гарячою водою. І ось в цих умовах ми почали рік. Є ще багато проблем, на сьогоднішній момент вони, в принципі, усуваються. Основний акцент сьогодні робиться на системі регулювання опалення, десь є ще перебої з аваріями на системі гарячого водопостачання.
Нам це вдалося зробити, хоча в Смілі чи Кривому розі – ні, і тепер вони посилаються на досвід столиці, що нам вдалося у судах відстояти інтереси киян.