Валентин Гладких. Де буде сидіти Юрченко: у кріслі, в ресторані чи на пальму посадять?
Після внесення застави за Юрченко потрібно тепер уважніше придивитися до цього депутата. Для початку пропоную вносити зміни в чинне законодавство, де чітко записано, що такий запобіжний захід, як арешт з правом внесення застави, не застосовується по відношенню до людей, які скоюють злочини — і перелік статей. Ми ж розуміємо, що є певний перелік статей, за яких не можна вийти під заставу — будь ласка, розширюйте цей перелік. Але це не популярна точка зору. Чи сидить людина під вартою, чи під домашнім арештом — не має значення, бо він формально є невинним, а перебування у СІЗО — це вже тортури.
По суті, величезна кількість людей, які з точки зору закону є ще невинними, утримуються в умовах СІЗО, які є просто жахливими. Давайте про це ще поміркуємо. Давайте створимо умови утримання під вартою хоча б сумісними з життям.
Є і інша риторика про те, що, ось, знов нерівні, що якогось звичайного хлопчака, який вкрав курку, його будуть тримати в СІЗО, бо за нього ніхто не внесе заставу. І це дійсно так. Світ суворий, і так є і в Штатах, і всюди. Перш ніж дискутувати, давайте змінимо умови утримання в СІЗО, щоб хлопчак, який вкрав курку, міг сидіти в людських умовах, і той, хто, умовно кажучи, вкрав вагони з УЗ, міг сидіти в людських умовах.
А те, що президент казав, що Юрченко буде сидіти, це його припущення. Кумедно слухати, як люди прискіпуються до слів, але до певної межі. Контекстуально цю фразу ніхто не хоче розуміти, бо президент сказав саме це. Ну, добре. Зеленський сказав лише те, що ця людина, не зважаючи на те, що вона перебуває у лавах пропрезидентської фракції в парламенті, буде нести відповідальність за свої вчинки. Але зрозуміло, що за умови, якщо буде доведена його винуватість. Його слова можна розцінювати і таким чином, що ми не будемо намагатися його відмазати. Тлумачення може бути різним в контексті. Воно не є безпосередньо прив'язаним до слів. Відповідно, і така інтерпретація, і інша – є цілком прийнятною. Можна обрати ту, що більше подобається. Але президент не говорить, що Юрченко буде сидіти у в'язниці. Він говорить — буде сидіти. В кріслі, в ресторані, на пальму посадять — будь-як можна почути. Тому давайте якщо прискіпуємось, то будемо послідовними і будемо прискіпуватися до кінця.
Якщо наводити приклад Ситника, тут якраз процес завершений. І по багатьом іншим, якщо ми подивимось статистику, також є відповідні рішення, коли людей притягають до відповідальності, доводять їх винуватість і карають в установлений законом спосіб. Але бувають і інші історії, коли дійсно через якусь непрофесійність, недостатню доказову базу, невмотивованість, некомпетентність — багато ще є причин, чому такі справи розвалюються і не виграються. Тут треба говорити про кожну справу окремо. Десь порушували вимогу Кримінально-процесуального кодексу, коли збирали докази. Десь не змогли зібрати належну доказову базу. Можливо, деякі справи свідомо розвалюються. В деяких справах свідомо збираються докази в такий спосіб, щоб потім дати можливість адвокатам їх просто рознести в судах.
Складається враження, що Ситник і його «посіпаки» свідомо роблять ставку на перемогу противника. Тобто вони спеціально роблять такі дії, які дозволять потім оскаржити все, що вони зроблять в суді, щоб виграти суд опонентам. А Ситник потім буде бігати і волати про переслідування. І Ситник, і Холодницький, і вся інша шваль кричить про те, що, ой-ой-ой, дивіться, це у нас судова система корумпована. Вже в так званому Антикорупційному суді САП програла справу. Пам'ятаєте цю дебільну риторику, коли вони розказували, що ці суди корумповані, тому ми програємо справу. Навіть після створення Вищого антикорупційного суду, все одно програються справи, тому що цей суд буде діяти в межах закону України і Конституції України, там буде презумпція невинуватості, змагальний характер сторін, там доведеться наводити докази, яких нема зазвичай.
Тому претензії треба висувати до тих органів, які здійснюють досудове розслідування до всіх цих псевдо-антикорупціонерів. Якщо пан Ситник витрачав стільки зусиль і ресурсів на те, щоб виконувати свої безпосередні обов'язки, псевдоборотися з корупціонерами, і скільки він витрачає сьогодні на те, щоб створити ілюзію всесвітньої підтримки його дупи у кріслі директора НАБУ, то у нього не було б проблем сьогодні з перебуванням на посаді.