Стрілянина на Житомирщині: адвокат Черезов вимагав гонорар у 8 тисяч доларів і «підставив» підзахисного?
Кривава бійня на Житомирщині: понад 2 роки тому тут були вбиті семеро ветеранів АТО й волонтерів. Стрільцем виявився 58-річний місцевий мешканець Анатолій Захаренко. Але що насправді стоїть за трагедією? До чого тут інший злочин – за участі поліціанта Мшанецького? І кого захищав одіозний адвокат Ігор Черезов?
Масове вбивство на Житомирщині 22 травня 2020 року схолихнуло всю Україну. Поблизу села Новоселиця Попільнянського району на Житомирщині орендар ставка внаслідок конфлікту вчинив декілька потрілів з мисливської рушниці, завдавши смертельні вогнепальні поранення сімом чоловікам. Що за цим стоїть: самооборона чи умисне вбивство, розслідували журналісти проєкту Kyiv City.
У справі був затриманий орендар водойми – Анатолій Захаренко, а слідчі розпочали кримінальне провадження за ч. 2 ст. 115 КК України – умисне вбивство двох або більше осіб. Санкція статті – до 15 років позбавлення волі чи довічне ув’язнення.
Але що ж сталося насправді? Журналістам вдалося поспілкуватись із «попільнянським стрільцем». Як стало відомо, раніше від Захаренка вимагали «данину» місцеві правоохоронці. А коли він відмовився, на розбірки до нього відправили АТОвців, конфлікт з якими закінчився стріляниною.
«Корупціонер, начальник Попільняньскої поліції Руслан Мшанецький протягом місяця вимагав у мене 10 000 грн. Я звернувся у відділ внутрішньої безпеки. Його зняли на гарячому один раз, другий – безпосередньо на ставку. Але чомусь відпустили. Як мені пояснили – тому що робочий день закінчився після 5-ї вечору. Тобто у нас корупціонерів не ловлять на гарячому в неробочий час», – розповідає Захаренко.
Напередодні трагедії на ставку, 21 травня Нацполіція Житомирської області затримала підполковника Руслана Мшанецького, начальника Попільнянського відділення Коростишівського відділу поліції ГУ Нацполіції в Житомирській області.
Мшанецький вимагав у Захаренка щомісячний хабар у розмірі 10 тисяч гривень за «невтручання в діяльність, пов'язану з розведенням риби». Підполковника затримали під час передачі грошей, проти нього порушили кримінальну справу. Про це відзвітував у фейсбуці Департамент внутрішньої безпеки Нацполіції України.
Але не тільки правоохоронці намагалися зібрати «данину» з Анатолія Захаренко. Коли справа дійшла до суду з’явились «захисники» в особі Марини Шолодько та Ігоря Черезова.
«Першою з’явилася Шолодько – мене тільки затримали, привезли до кабінету, а вона там вже сиділа. Хто вона така? Сказала, що захищатиме мене за державні кошти. Минуло три дні – вона приходить вже із Черезовим. Я нікого не просив. Він самовільно прийшов, визвався бути моїм захисником. Обіцяли захищати безкоштовно», – згадує підозрюваний.
Користуючись резонансністю справи та довірою Захаренка до адвокатів, Черезов і Шолодько мали намір отримати від родини Анатолія декілька тисяч доларів. «Таксу» у 5 тисяч «зелених» так званий державний адвокат Марина Шолодько озвучила підозрюваному, його дружині й сину приблизно через 10 днів. Також правники вимагали виділяти певну суму Черезову за поїздки з Києва до Житомиру.
Зауважимо, на сьогодні питання безоплатної правової допомоги врегульоване відповідним Законом України.
«Безоплатна правова допомога – правова допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел», – йдеться у документі.
Приблизно за місяць Захаренка перевели в СІЗО. Тоді Черезов знову натякнув на «гонорар».
«Я був шокований. Мої рідні вже віддали 5 тисяч доларів Марині Шолодько, державному адвокату», – зазначає пан Анатолій.
Згодом Черезов припинив приїжджати до підзахисного. За рік і три місяці, каже Захаренко, бачились із ним лише три чи чотири рази. Але про оплату Шолодько нагадувала регулярно – таким чином, випросила у родини Захаренків ще 3 тисячі доларів.