Експерти пропонують модернізувати методику оцінки збитків від агресії РФ
Експерти в галузі будівництва, архітектури, оцінки та права висловились за вдосконалення методики визначення шкоди, завданої Україні внаслідок збройної агресії РФ. Конкретні пропозиції щодо змін методики були обговорені в ході круглого столу, проведеного ГО «Міжнародний клуб ділових людей» в рамках програми ПРООН «Посилення відновлення в Україні на основі фактичних даних».
Існуючі нормативні акти, що визначають Методику визначення шкоди, завданої Україні внаслідок збройної агресії РФ, мають бути доповнені за результатами досліджень реальних кейсів Бучанської міської територіальної громади, як одної з найбільш постраждалих від вторгнення агресора. До такого висновку прийшли експерти в ході круглого столу «Напрацювання рекомендацій для Кабінету Міністрів України щодо покращення Методики визначення шкоди стосовно зруйнованих будівельних конструкцій та збитків від втрати житлових і громадських будівель, завданих Україні внаслідок збройної агресії РФ, на підставі реальних кейсів Бучанської міської територіальної громади». Захід відбувся минулого тижня в Державному науково-дослідному інституті будівельних конструкцій, та був організований Міжнародним клубом ділових людей в рамках програми ПРООН «Посилення відновлення в Україні на основі фактичних даних» за підтримки Київської школи економіки.
Однією з ключових пропозицій, озвучених в ході круглого столу, є включення до методики витрат на: розроблення/коригування проектної документації; інженерну підготовку території будівництва, спорудження (перевлаштування) інженерних мереж; проведення обстеження об'єкту та паспортизації лабораторні випробування кернів та фрагментів будівельних конструкцій. Автор пропозиції, директор ДП «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій», доктор технічних наук, професор Геннадій Фаренюк також додав, що включати до збитків треба і непрямі збитки, а саме – витрати на утилізацію побутового сміття, бо цей показник може сягати до 10-15% від загального кошторису на будівництво\реконструкцію.
Включити до заподіяної шкоди оцінку втраченої інформації та введення коефіцієнтів наукової значущості знищеного обладнання підприємств та дослідницьких центрів тощо запропонувала кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Інституту еволюційної екології НАН України Леся Зуб.
Експерти також висловились за модернізацію Методики проведення обстеження пошкоджених об’єктів, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 6 серпня 2022 р. №144. Так, на думку Сергія Ревенка, спеціаліста ЮНЕСКО з 3D документування та цифровізації культурної спадщини під час війни в Україні використання лазерного сканування та побудова 3D моделей пошкоджених об’єктів дозволить більш об’єктивно та повно визначити весь обсяг пошкоджень, та пришвидшити проєктування відновлення будівель, використовуючи BIM-моделювання (Building Information Modeling). З ним погодився і завідувач відділу лабораторії інженерно-технічних видів досліджень Київського НДІ судових експертиз, кандидат технічних наук, Олексій Командиров. Експерт також додав, що використання лазерного сканування є дешевшим ніж традиційні технології обстежень, адже значно пришвидшують процеси.
В ході дискусії експерти також виступили за включення в вартість відновлювальних робіт витрат на обстеження та зачистку території від вибухонебезпечних елементів, а також врахуванні екологічної шкоди при оцінці збитків (зараження ґрунту, елементів будівель токсичними речовинами з боєприпасів, що влучили по об’єктам).
«Всі озвучені експертами пропозиції будуть враховані в підготовці рекомендацій для Кабміну по вдосконаленню нормативних актів, що регулюють методику визначення шкоди, завданої Україні внаслідок збройної агресії РФ», - резюмував організатор і модератор круглого столу, президент ГО «Міжнародний клуб ділових людей» Юрій Андросюк.