Росія систематично використовує заборонену хімічну зброю на фронті: ЗМІ

Російська армія систематично застосовує хімічну зброю проти українських військових.

Про це йдеться у матеріалі The Telegraph.

Видання поспілкувалося з кількома українськими військовими, дислокованими на лінії фронту. Вони детально розповіли, що їхні позиції майже щодня опиняються під атаками невеликих російських безпілотників, які переважно скидають сльозогінний газ, а також інші хімічні речовини.

Застосування такого газу, відомого як CS (Хлоробензальмалононітрил), який зазвичай використовується спецпідрозділами, заборонено під час війни відповідно до Конвенції про заборону хімічної зброї. Навіть якщо ці газові атаки не смертельні і не виводять з ладу одразу, вони зазвичай викликають паніку. Після таких атак росіяни можуть напасти із застосуванням звичайної зброї.

Один із командирів українського піхотного підрозділу розповів, що протигази врятували не одне життя військових. Тепер його солдати зобов’язані постійно носити протигази з собою. Один із військових ЗСУ, який дислокується в Донецькій області, розповів, що деякі українські підрозділи в його районі майже щодня опиняються під газовими атаками ворога.

Одну з таких газових гранат CS надала The Telegraph для перевірки американський військовий медик і кваліфікована медсестра, яка служить в українській армії, Ребека Маціоровскі. Її регулярно викликають для надання медичної допомоги українським солдатам у трьох бригадах, з якими медсестра працює в Донецькій області, після атак із застосуванням хімічної зброї. За її словами, такі атаки з боку росіян систематичні.

Спочатку гранату знайшли солдати 53-ї механізованої бригади. “Хлопці знайшли її під час обстрілу, тому що ніхто не вірив, що їх атакують із застосуванням хімічної зброї”, – розповіла медсестра.

Експерт з хімічної зброї Марк-Майкл Блюм підтвердив, що знайдений боєприпас був газовою гранатою К-51, яка зазвичай наповнена сльозогінним газом. Повідомлялося також і про інші види хімічних газів.

Маціоровскі розповіла, що минулого року вона була свідком інциденту, спричиненого, ймовірно, ціанідом водню – смертельним безбарвним газом, який Захід використовував як хімічну зброю у Першій світовій війні.

За її словами, російський безпілотник скинув два боєприпаси з невідомим газом, який мав “запах розтертого мигдалю”, на солдатів у Донецькій області. Двоє людей загинули і 12 потребували госпіталізації. Також були повідомлення про використання хлору і хлорпікрину – речовини, що зазвичай використовуються як пестициди, які німці застосовували як хімічну зброю в Першій світовій.

Офіційно українські військові стверджують, що з початку повномасштабного вторгнення російська армія здійснила 626 газових атак. Але Маціоровські вважає, що ця цифра майже напевно сильно занижена.

Атаки стали настільки характерною рисою тактики Москви, що українські солдати тепер проходять спеціальну підготовку, щоб протистояти їм. Проблему ускладнює той факт, що українські військові не завжди отримують відповідні засоби захисту. А ті, які їм надають часто неякісні, пише The Telegraph. “У нас є протигази, але майже у всіх випадках вони дуже старі, ще радянських зразків, і вони не дуже ефективні”, – розповів один із українських солдатів.

Маціоровскі каже, що деякі військові у бригадах, з якими вона працює, взагалі не мають захисного спорядження і змушені покладатися на допомогу від волонтерів або шукати його самостійно.

Тим часом, росіяни особливо й не приховують застосування хімічних атак. У грудні минулого року 810-та бригада морської піхоти Чорноморського флоту рф похвалилася застосуванням хімічної зброї у дописі в Telegram, опублікувавши відео, на якому, як вона стверджувала, на українські позиції скидають газові гранати К-51. Аналогічно, в новинах російського телеканалу “Первый канал” у травні 2023 року це питання обговорювалося прямо. Тоді в ефірі один із російських загарбників заявив, що протигази не допомагають українським військовим.

Нагадаємо, російські військові активізували наступальні операції вздовж усієї лінії фронту в Україні. Через затримку з наданням військової допомоги США, Збройним силам доведеться накопичувати ресурси й ухвалювати складні рішення щодо пріоритетності в обороні.