ISW: чим обернеться для РФ прибуття в Україну ракет ATACMS

ЗСУ за допомогою далекобійних ракет ATACMS зможуть погіршити російську логістику, а також поставити під загрозу аеродроми окупантів у тилу.

Такої думки дотримуються аналітики Інституту вивчення війни (ISW).

У звіті йдеться про те, що є також імовірність, що місяці затримки американської допомоги дали змогу росіянам підготуватися.

За словами аналітиків, Україна вперше застосувала надані США ракети великої дальності ATACMS для ураження російських цілей на окупованій території 17 жовтня 2023 року, завдавши ударів по аеродромах у Бердянську та Луганську. Українські сили, ймовірно, на той час прагнули зірвати підтримку з повітря наступальних зусиль ЗС РФ. Однак тоді Україна не мала достатньої кількості ATACMS.

Повідомляють, що версії ракет ATACMS із касетними боєприпасами дають змогу ЗСУ завдавати ефективніших ударів по аеродромах і широко знищувати літаки та інші об'єкти, що знаходяться там. Такі дії можуть спонукати російські війська перекинути літаки далі від лінії фронту. Щоправда, найбільшої шкоди це завдасть вертольотам, адже вони мають меншу дальність польоту.

Аналітики заявили, що зараз ЗС РФ активно використовують літаки, щоб завдавати ударів планувальними бомбами по всій лінії фронту. Відведення літаків далі від лінії фронту може мати невеликий вплив на час польоту бомби.

Крім того, як зазначили в ISW, ракети ATACMS можуть атакувати російські склади боєприпасів у тилових районах. Тоді командування сил окупантів обиратиме між укріпленням наявних складів і подальшим розосередженням їх. Щоправда, є ймовірність, що ЗС РФ підготувалися до такого розвитку подій.

За словами аналітиків, удари ЗСУ по російській логістиці або засобах авіації в глибоких тилових районах матимуть оперативне значення. Для цього також потрібно, щоб Сили оборони успішно координували повітряні атаки з наземними операціями.

Нагадаємо, Сенат США схвалив пакет допомоги Україні, Ізраїлю та Тайваню в розмірі 95,2 млрд доларів. З них понад 60 млрд доларів передбачено для України.

Як стало відомо з трансляції засідання, законодавці схвалили цей пакет переважною більшістю голосів. Так, голоси “за” віддали 79 сенаторів, “проти” висловилися 18. Наступним кроком має стати передача цього документу на підпис американському президенту Джо Байдену.