Прес-конференція за участі співзасновників “Ескулабу”: спроба дискредитації суду та нанесення репутаційної шкоди Сергію Дядюшку

В умовах воєнного часу в Україні частішають випадки корпоративних конфліктів, в яких чесні підприємці стають мішенню для неетичних цілей. Свіжий приклад — ситуація навколо мережі лабораторій “Ескулаб”: співвласники Денис Мельник і Станіслав Луговський намагаються дискредитувати Сергія Дядюшка, який створив компанію і керував нею багато років.

9 серпня 2023 року Господарський суд Львівської області виніс рішення на користь Дядюшка, скасувавши нову редакцію статуту підприємства “Ескулаб” і відновивши попередню, яка діяла до втручання Мельника і Луговського. Це рішення підтвердило правомірність дій Дядюшка та його незаперечне право на частку в компанії. Однак, замість того, щоб визнати цей факт, опоненти Сергія Дядюшка обрали шлях публічної дискредитації.

Маніпулятивне використання даних з метою дискредитації Сергія Дядюшка

На прес-конференції, що відбулася 13 серпня 2023 року, Мельник і Луговський представили низку даних, які, на перший погляд, мали на меті показати начебто неефективне управління з боку Дядюшка. Зокрема, вони продемонстрували статистику фонду заробітної плати, заявивши, що за II квартал 2024 року ця сума значно зросла у порівнянні з аналогічним періодом 2023 року.

Однак такий підхід є відверто маніпулятивним. Економічна ситуація в Україні суттєво змінилася між 2023 і 2024 роками, що природно вплинуло на показники компаній. Зростання заробітної плати в 2024 році є результатом відновлення економіки та стабілізації бізнесу після перших півтора років війни, а не наслідком помилок у керівництві Дядюшка. Таким чином, наведені Мельником і Луговським цифри не тільки не відображають реальну картину, а й свідомо вводять громадськість в оману.

Більш того, сам Сергій Дядюшко заявляв, що з червня 2024 року Мельник, Луговський та їх підлеглі могли здійснювати фінансові операції без відображення в офіційному податковому обліку. За його підрахунками, це призвело до значних збитків для державного бюджету: до недоотримання близько 4 млн грн податків на місяць. Ця інформація, що викриває можливі незаконні дії опонентів Дядюшка, була проігнорована на прес-заході. Це викликає додаткові сумніви щодо доброчесності його організаторів.

Використання складної лексики для відволікання уваги

Ще однією ознакою неетичної тактики Мельника і Луговського стало використання спеціалізованих термінів, таких як “мобінг” і “булінг”, що мало на меті створити хибне враження про Сергія Дядюшка як людину, яка шкодить компанії. Відсутність конкретних доказів на підтримку цих звинувачень свідчить про їхню безпідставність і є черговою спробою відволікти увагу від реальних фактів.

Звинувачення на адресу Дядюшка в емоційній формі є прикладом маніпулятивної риторики, спрямованої нанести шкоду його репутації. У ХХІ столітті, коли практично кожна людина має доступ до засобів запису, відсутність будь-яких доказів, що підтверджують ці звинувачення, виглядає, щонайменше, підозріло.

На відміну від опонентів, Сергій Дядюшко продовжує діяти виключно в рамках закону

Варто відзначити, що Сергій Дядюшко, як один із засновників і чесний бізнесмен, продовжує відстоювати свої права виключно у правовій площині на відміну від його опонентів, Дениса Мельника та Станіслава Луговського, які використовують маніпулятивні прийоми з метою дискредитації Дядюшка.

Конфлікт між співвласниками “Ескулабу” демонструє кілька важливих речей. По-перше, необхідність розвитку в Україні інституту бізнес-репутації, який допоміг би уникати подібних протистоянь. По-друге, об'єктивність громадської та експертної думки: станом на сьогодні жоден публічний або економічний експерт не висловився на підтримку рейдерів; експертне середовище одностайно обрало сторону Дядюшка. Ну і, по-третє, незалежне правосуддя: як показало судове рішення щодо відміни “рейдерського” статуту, на шляху до правди судді здатні глибоко поринути у деталі справи. Хочеться сподіватися, що ця тенденція пошуку справедливості збережеться у даній історії.