Крізь призму рейдерства “Ескулабу”: сімейний підряд, який підриває обороноздатність країни

Попри докорінні реформи, які відбуваються в Україні протягом останніх десяти років, такі ганебні явища як кумівство, непотизм, фаворитизм продовжують мати визначальний вплив на кадрові призначення, функціонування багатьох органів влади, державних та комунальних підприємств, освітніх та медичних установ. Випадки, коли родинні династії беруть під контроль ласі шматки державної власності й потім розповсюджують свій вплив на цілі сфери життя країни, на жаль, є звичайною справою. Історія навколо мережі лабораторій “Ескулаб” і Львівського національного університету є в цьому випадку показовою.

Львівський національний університет ім. Івана Франка завжди перебував серед лідерів у рейтингах ВНЗ України. Враховуючи, що від початку повномасштабного вторгнення саме Львів обігнав Київ за показниками середньої заробітної плати та вартості оренди житла, ЛНУ мав всі перспективи стати беззаперечно кращим ВНЗ країни.

Проте рейтинги свідчать про протилежне. ЛНУ випав із п'ятірки кращих університетів України, поступившись Сумському державному університету, який, незважаючи на постійні обстріли Сумщини, обійняв п'яту сходинку. Очевидно, що причину падіння ЛНУ у рейтингах потрібно шукати серед управлінської ланки університету.

Вже 10 років Володимир Мельник очолює ЛНУ імені Івана Франка. Фактично за ректорства Мельника університет стагнує, не реалізовуючи свій потенціал. Очільник вишу найбільше запам'ятався рік тому спробою замовити ремонт басейну ЛНУ за 22 мільйони гривень. Що необхідніше в умовах повномасштабної війни за виживання – басейн чи спорядження для захисників на фронті – питання риторичне. На превеликий жаль, багато управлінців, які дотичні до публічних ресурсів держави, і досі не розуміють гостроти історичного моменту, у якому перебуває Україна.

Цікаво, що Володимир Мельник є батьком Дениса Мельника, який став відомим тим, що разом зі своїм бізнес-партнером Станіславом Луговським намагається відібрати частку мережі лабораторій “Ескулаб”, що належить лікарю Сергію Дядюшку. В результаті постраждали тисячі пацієнтів “Ескулабу”, які не змогли вчасно отримати життєво необхідні аналізи. Мельник-молодший та Луговський діють у змові з Ігорем Маліновським, бенефіціаром компанії “МЗ-Груп”, яка відключила “Ескулаб” від необхідних для функціонування баз даних. І в цьому випадку також не можемо пройти повз того факту, що Ігор Маліновський є родичем Станіслава Луговського.

Загалом виходить, що батько керував університетом так, що той випав з топ-5 кращих в Україні, а його син поставив “Ескулаб” – мережу лабораторій, яка входить у топ-10 найбільших платників податків на Львівщині – на межу зникнення. За 2023 рік “Ескулаб” сплатив понад 33 млн гривень податків у державний та місцевий бюджети, зумівши відновити свою роботу після надважкого 2022 року. Коли кожна копійка зі сплачених податків до державної скарбниці спрямовується на забезпечення потреб Сил оборони, рейдерські дії, що нищать бізнес – це диверсія проти обороноздатності країни.

Можливо, на час воєнного стану варто запропонувати зміни до Бюджетного кодексу та Кримінального кодексу, заборонивши будь-які нецільові витрати, на кшталт ремонтів спортивних споруд, а також посиливши кримінальну відповідальність за спроби вчинення рейдерських дій. На це є великий запит зі сторони громадянського суспільства та бізнесу. Питання в тому, чи буде знайдена у законодавців політична воля для впровадження таких змін.