В Україні з’явиться суд присяжних: як народ вирішуватиме долю справ?

Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт "Про суд присяжних". Також в першому читанні ухвалені зміни до закону "Про судоустрій". Про це повідомив народний депутат Ярослав Железяна в Telegram.

Цей проєкт №3843 був зареєстрований в Раді ще в липні 2020 року, але досі не розглядався парламентом.

У пояснювальній записці до проєкту зазначено, що запровадження інституту присяжних у судову систему України як форми прямої участі народу передбачене статтею 124 Конституції України.

Багато громадян покладають свої надії на справедливе вирішення своєї справи саме через народних представників суду присяжних, а не через суддів як представників державної влади.

Водночас судова реформа 2012 року, яка передбачала запровадження "суду присяжних" замість народних засідателів, на практиці виявилася підміною понять.

"Інститут народних засідателів, якій існував у судочинстві на підставі статті 124 Конституції України (редакція 1996 року), законотворці просто назвали інститутом присяжних і в такій спосіб прозвітували про начебто виконання конституційних настанов", - йдеться в документі.

Основні положення проєкту закону

У проєкті мають місце три різних за правовою природою групи норм.

Перша є інституційно-матеріальною, що унормовує статус інституту присяжних, а також статусний стан кандидатів у присяжні і вже відібраних присяжних, зокрема гарантії їхньої недоторканності, компенсаційних виплат, пов’язаних із залученням їх до здійснення правосуддя тощо.

Друга – процедурна, тобто яка урегульовує процедуру добору і формування реєстру кандидатів у присяжні, порядок їх залучення до виконання громадянського обов’язку безпосередньо брати участь у здійсненні народного правосуддя і всі супутні цим процедурам регулятори.

Третя - процесуальна, яка безпосередньо пов’язана з формуванням уже в суді Лави присяжних і їхньою участю в судовому провадженні, постановлення ними вердикту, за умов, що ці норми перебувають у системній сув’язі з першими двома.

Норми ж, які є загальними для проведення кримінального процесу і не містять особливостей для функціювання суду присяжних, залишаються предметом (сферою) регулювання КПК України.

Формування суду присяжних та вердикт

Проєктанти, виходячи з імперативної конструкції тексту частини 5 статті 124 Конституції України, вважають, що всі громадяни України, які досягли віку, що встановлений для особи, яка може бути кандидатом на посаду професійного судді, мають конституційний обов’язок брати участь у здійсненні правосуддя.

У проєкті, за основними світовими орієнтирами, встановлені підстави, за якими певні громадяни не можуть бути кандидатами в присяжні, а також визначені підстави, за якими певні громадяни тимчасово можуть не залучатися до добору в присяжні.

Згідно з проєктом, Лава присяжних формується переважно шляхом консенсусу між стороною захисту й стороною обвинувачення, що є дотичним до максимальної реалізації конституційного принципу змагальності в судовому процесі. Участь судді обмежена лише вирішенням спірних питань між сторонами щодо кандидата у присяжні за певних умов.

Суд присяжних складається із представників народу, Лави присяжних, і головуючого професійного судді. Лава присяжних постановляє неоспорюване за суттю рішення - вердикт щодо винуватості особи в інкримінованому прокуратурою обвинуваченні, а професійний суддя на основі вердикту постановляє мотивувальний вирок. В обвинувальному вироку суддя ще визначає міру покарання, місце, спосіб, умови його здійснення тощо.

Виправдувальний вирок може бути оскаржений лише з мотивів порушення процедури формування складу Лави присяжних.

"Запропоновані авторами проєкту положення, які стосуються чисельності Лави присяжних (8); число голосів за обвинувальний вердикт (консенсус всіх чи мінус один голос); конкретні склади кримінальних правопорушень, які можуть буди підсудні суду присяжних тощо, не є доктринально визначальними і можуть корегуватись залежно від доцільності або уявлень більшості законодавців", - йдеться в пояснювальній записці до проєкту.

Раніше повідомлялося, що Президент України Володимир Зеленський підписав закон про Державний бюджет на 2025 рік.

Ми писали, що Верховна Рада України підтримала правку, яка скасовує заплановане підвищення зарплат прокурорам у 2025 році на 3 мільярди гривень. Це рішення було ухвалене під час голосування поправок до проєкту державного бюджету на 2025 рік у першому читанні.