Financial Times: Росія планувала атаки на інфраструктуру Японії та Південної Кореї
Росія розробила детальний список об'єктів, які можуть стати цілями у разі конфлікту з Японією та Південною Кореєю. Як повідомляє Financial Times із посиланням на секретні документи 2013–2014 років, до списку включено атомні електростанції, об’єкти громадянської інфраструктури, а також військові бази.
Що відомо?
Згідно з витоком 29 секретних військових файлів, список містить 160 цілей, серед яких дороги, мости, заводи, а також командні пункти й авіабази. Перші 82 об'єкти мають військове значення: штаб-квартири збройних сил, радарні установки, військово-морські бази та аеродроми.
До цивільних об’єктів увійшли тунелі, енергетична інфраструктура та промислові підприємства. Серед ключових цілей зазначено японський тунель Канмон і південнокорейський металургійний завод Pohang. Особлива увага приділяється енергетичній інфраструктурі, зокрема 13 об’єктам, таким як атомний комплекс у Токай (Японія) та хімічний завод у Пусані (Південна Корея).
Деталі сценаріїв
Документи описують використання крилатих ракет Х-101 для нанесення ударів по визначених цілях. Один зі сценаріїв передбачає атаку японської радарної бази в Окусіріто із застосуванням 12 ракет, випущених із бомбардувальника Ту-160.
Витік цих даних викликає стурбованість, оскільки він демонструє детальне планування можливих дій Росії проти сусідніх країн. Західні експерти наголошують, що це може бути частиною ширшої стратегії Москви у регіоні.
Раніше повідомлялося, що суд Південної Кореї видав ордер на арешт відстороненого президента Юн Сок Йоля через запровадження короткочасного воєнного стану 3 грудня. Це рішення стало першим в історії країни ордером на арешт чинного президента.
Нагадаємо, російський диктатор Володимир Путін категорично відмовився від пропозиції команди Дональда Трампа, яка передбачала відкладення вступу України до НАТО щонайменше на десять років як одну з умов для завершення війни. 26 грудня Путін заявив, що питання вступу України до Альянсу не має для Росії жодного значення, незалежно від того, чи відбудеться це "сьогодні, завтра чи через десять років".
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) зазначають, що ця заява є продовженням серії коментарів Путіна, які підтверджують його небажання навіть обговорювати компроміси, пов’язані з його вимогами, висунутими наприкінці 2021 – на початку 2022 року. Ці вимоги включають примушення України до статусу постійно нейтральної держави, що ніколи не стане членом НАТО, запровадження суворих обмежень на чисельність і озброєння української армії, а також зміну влади в Україні.
Заява Путіна вкотре підкреслює, що його стратегічні цілі залишаються незмінними. Відмова розглядати навіть символічні поступки свідчить про те, що Кремль продовжує наполягати на власному сценарії розвитку подій, ігноруючи реалії та міжнародний тиск. Це ставить під сумнів можливість досягнення будь-яких домовленостей на умовах, які б відповідали інтересам України та її союзників.
Нагадаємо, Словаччина готова надати платформу для проведення переговорів між Україною та Росією.
Зазначимо, міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров заявив, що Москву не влаштує перемир’я з Україною, оскільки російська сторона потребує "надійних юридично зобов’язуючих гарантій".