А судьи кто? Или сколько будет стоить Киевгорстрой?

...ассоциации. Народный фольклор еще в середине 90-х окрестил это явление как прихватизация.

В принципе нормальный процесс разгосударствления собственности превратился в коррумпированный грабеж. Миллиарды долларов, которые должны были бы попасть в бюджет и потратиться на социальные проекты, в результате распределились между чиновниками и нуворишами.

Впрочем, с развитием так называемого гражданского общества откровенный примитивный грабеж стал уже невозможен. И прихватизация осложнилась к хитрым запутанным схемам. Что впрочем не изменило ее сути.

Врешті не одна сотня людей заробила мільйони або й мільярди на приватизації. Останнім часом, коли під молоток пішли найжирніші шматки державної власності, приватизаційний бізнес почав обростати тисячами допоміжних фірм. Чи не найголовнішу роль у корумпованих приватизаційних оборудках відіграють фірми-оцінщики майна. Скажімо, держава продає «з молотка» якусь чергову Криворіжсталь, ринкова вартість якої складає мільярд умовних одиниць. На найвищому рівні приймається рішення продати об’єкт бізнесмену А. Бізнесмени Б. і В. до конкурсу взагалі не допускаються. Чиновники різного рівня отримують за певні дії з унеможливлення чесного конкурсу певну суму – скажімо 20 мільйонів умовних одиниць. Витрати лягають на плечі бізнесмена А. Ціна об’єкта уже зростає. Втім, перед конкурсом відбувається одна дуже важлива з точки зору правильності процесу подія. На окремому конкурсі визначається фірма-оцінщик, яка і повинна назвати ринкову вартість того, що продається. Тобто фактично сказати, що об’єкт коштує мільярд умовних одиниць і дешевше продавати його не вигідно – для продавця – держави, а отже і її громадян. Однак така ціна явно не вигідна для бізнесмена А., а також для тих чиновників, хто приймає рішення про продаж об’єкту саме бізнесмену А. Оцінщики визначають вартість умовної Криворіжсталі не у мільярд умовних одиниць, а, скажімо, у 700 мільйонів. За це оцінщики отримують невелику компенсацію, скажімо у 10% від різниці у ціні. Тобто 30 мільйонів. 250 мільйонів різниці ділиться навпіл – і 125 отримує чиновник, який прийняв рішення про сприяння бізнесмену А. Зрозуміло, що фірма-оцінщик в таких умовах навряд чи може повестися принципово. Однак її роль у схемі дерибану важко переоцінити…

Тепер, коли схема уже більш-менш зрозуміла, перейдемо, як то кажуть, ближче до тіла. Тіло – холдинг Київміськбуд – найбільше будівельне підприємство України. Орієнтовна вартість контрольного пакету акцій холдингу – біля 2,5 млрд доларів. Влітку цього року Київрада, підконтрольна міському голові Черновецькому, доволі несподівано скасувала власну ж заборону на продаж 80% акцій холдингу. Питання приватизації монополіста на ринку столичної нерухомості виплило раптово і без обговорення. Про наслідки такого кроку уже чимало писалося – це призведе до зростання цін на житло більш ніж удвічі. Причини поспіху у приватизаційному процесі і його закритості також обговорювалися – політична ситуація така, що уже навесні наступного року в Києві можуть відбутися дострокові вибори, які неминуче призведуть до зміни влади у столиці. Одночасно з’явилося чимало бажаючих отримати під контроль підприємство, яке може приносити надприбутки – називають і деякі російські компанії, і навіть зятя «мера усіх киян» В’ячеслава Супруненка. Поспіх і таємничість процесів підготовки до приватизації викликають чимало питань стосовно того, наскільки чесно вона буде проведена. Або навіть не викликає питань.

Якщо відкинути питання доцільності приватизації Київміськбуду, то головну роль у чесності продажу буде відігравати саме фірма-оцінщик. Скільки отримає від продажу бюджет, на 90% залежатиме саме від того, як відбудеться оцінка. Не дивно, що мерія усіляко приховує інформацію про оцінщиків. Втім, нещодавно ця інформація таки сплила на поверхню. Обмовився віце-президент холдингу «КМБ» Василь Можар. Він сказав, що йому відомо про тендер, в якому перемогла оціночна компанія «Імідж». Через кілька тижнів мерія в особі заступника Черновецького Чуба спробувала спростувати цю інформацію, однак якось непереконливо. Чому КМДА не зацікавлена в оголошенні імені оцінщика стає зрозуміло, коли уважніше придивитися до ТОВ «Міжнародна компанія «Імідж». Імідж у «Іміджу» далеко не найкращий, навіть попри фактичну відсутність згадок у відкритих джерелах. Відомо, що «Імідж» базується у Києві, на вулиці Московська 24, КВАРТИРА 21. В інтернеті є оголошення про те, що «Імідж» надає консалтингові послуги. Однак це лише вершина айсбергу. Директором компанії є такий собі Антипенко Олег Петрович. Сам по собі людина не публічна і маловідома. Однак одним із засновників компанії є його дружина – Антипенко Ірина Вікторівна, народний депутат 5 скликання. Фракція Партії регіонів. № 126 у списку.

Що вже оцінював «Імідж»? Не так багато. Однак показово. Стосовно співпраці з КМДА. «Імідж» оцінював 61% акцій «Київгазу» при внесенні їх в установчий фонд «Київенергохолдингу». Суміжна структура – «Фінансова група «Економ», співвласником якої є той же Олег Антипенко – оцінювала 13% «Київенерго» для включення в той же «Київенергохолдинг». Очевидно, оцінили так, як потрібно чиновникам КМДА. Вартість комунальних підприємств занизили, а частка уже згадуваного зятя Черновецького Вячеслава Супруненка з фактичного нуля різко зросла.

Бо чому б інакше «Іміджу» доручили таку непросту і важливу річ, як оцінка «КМБ». Для розминки «Іміджу» також дісталася оцінка хокейного клубу «Сокіл», який незабаром також піде з молотка, як раніше футбольний «Арсенал». Посприяв «Імідж» свого часу і у тому, щоб зменшити частку держави в авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України».

Втім, досвід «правильної оцінки» у «Іміджа» насправді значно більший. Ця компанія є асимільованим членом великої консалтингової корпорації, на чолі якої є сумно відоме у певних колах СП «Увекон». До «УВЕКОНУ» входить крім «Іміджа», також згадуваний уже «Економ» і ще ряд оцінщиків. Наслідили ці фірми на фондовому ринку України чимало. Одного разу навіть дійшло до кримінальної справи. У 2006 році Генеральна прокуратура взялася за УВЕКОН через переоцінку долі держави в УКРТАТНАФТІ, що фактично призвело до втрати Україною контролю над компанією. УВЕКОН зазвичай спеціалізується на великих, найжирніших обєктах. Остання «оцінка» - УКРТЕЛЕКОМ. Раніше УВЕКОН допомогло державі успішно і задарма позбутися Укррудпрому, а також втрутилося в корпоративний конфлікт навколо НЗФ.

Кому належить «Увекон» здогадатися неважко. Список підприємств енергетики та важкої промисловості, в приХватизації яких цей оцінщик брав участь, вказує на те, що засновники дуже близькі до Фонду Державного майна.

«Імідж» в «Увеконі» раніше виконував другорядні функції. Проте після участі в оцінці Київгазу та Київенерго імідж «Іміджу» став значно вищим. До речі, цікава інформація – Ірина Антипенко, в Раді 5 скликання працювала заступником голови Спеціальної слідчої комісії з питань приватизації. Типовий випадок. У нашій країні зазвичай судять ті, кого якраз треба судити.

Втім, не виключено, що з таким послужним списком, який є в «Увекону» найближчим часом слідство таки займеться цією компанією та її асимільованими членами, такими як «імідж». Не виключено однак, що основна увага правоохоронців як це не рідко буває в нашій країні зосередиться не на головних дійових особах, а на рядових виконавцях. У випадку оцінки Київміськбуду такими цапами-відбувайлами можуть стати Яків Маркус та Вадим Кучеренко, які оцінюватимуть вартість державних акцій у КМБ як спеціалісти.

Втім, чи стане від цього легше киянам, які уже платитимуть за житло удвічі більше?