Коли українські корови даватимуть європейське молоко

Підписання Угоди про асоціацію зобов’язує українців гармонізувати законодавство та реальність молочної галузі згідно до таких у ЄС. У влади, бізнесу та навіть селян - свої ділянки роботи.

Питання якості молочної продукції і гармонізації вітчизняного законодавства з ЄС постало у 2005 році, ВРУ прийняла Закон «Про безпеку та якість харчових продуктів», що мав вдосконалити систему збирання сировини переробними підприємствами України, щоб забезпечити конкурентоспроможність їх продукції на світовому ринку.

Щоправда восени 2009 року виявилось, що нічого із запланованого не зроблено: програми з побудови пунктів збирання молока та сертифікованих боєнь немає, коштів на реалізацію прописаного - теж.

Тому народні депутати відтермінували імплементацію відповідних положень, а у Державному департаменті ветеринарної медицини заявили, що вважають це логічним через «складну соціально-економічну ситуацію в аграрному секторі протягом останніх двох років» (йдеться про фінансово-економічну кризу).

Вранці - закон, ввечері - молоко

Сьогодні безпечність харчових продуктів знову на порядку денному у рамках виконання Угоди про асоціацію з ЄС. Наприкінці вересня в Україні побувала мiсiя фахiвцiв Офiсу з питань продовольства та ветеринарiї (Food and Veterinary Office) Гендиректорату Європейської комiсiї САНКО для перевiрки системи контролю в молочнiй галузi. За словами гравців, що проходили перевірку, та українських чиновнинків перевірка пройшла успішно і експорт до країн ЄС стане можливим уже настуопного року.

Офіційного оприлюднення результатів перевірки, щоправда, ще очікують.

Але експерти молочного ринку та українські чиновники уже налаштовані оптимістично, хоча і відзначають, що роботи багато і підпис Угоди не означає «автоматичних» переваг для українських гравців харчової галузі.

Попереду - гармонізація законодавства у галузі та його імплементація: «європейські норми із захисту продуктів харчування передбачають контроль за виробництвом молока продукту з моменту доїння корови, навіть з моменту її годівлі», - розповідає Михайло Соколов, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради, та називає це «домашньою роботою» для українського бізнесу і влади.

Уже прийнято Закон «Про ідентифікацію та реєстрацію тварин» (надійної інформації про поголів'я тварин щодо статі, віку,породи та їх місцезнаходження для поліпшення управління і прогнозування ринків продукції тваринництва), а також «Про безпечність та якість харчових продуктів», але це лише початок роботи з гармонізації законодавства.

Робоча група при міністерстві аграрної політики працює у двох напрямках - гармонізація законодавства та практичні заходи з виходу на закордонні ринки (перемовини, організація інспекцій).

За словами Андрія Дикуна, заступника міністра аграрної політики та продовольства України, окрім ринку ЄС українські виробники молокопродуктів дивляться також «на схід»: «Уже здійснено торгові місії до Казахстану та Грузії, підписана міжурядова угода з Китаєм, де вказано що молочні продукти - пріоритетний торговельний напрям. Ветеринари з Китаю найближчим часом мають також інспектувати наші підприємства. Китайський ринок - великий та перспективний».

Вадим Чагаровський, голова наглядової ради Білоцерківського молочного комбінату, вважає, що присвоєння єврономера це «відзнака підприємства, яка означає його відповідність світовим стандартам, що буде перевагою для виробника і на українському, і на світовому ринках, зокрема і на азійському».

Білоцерківський молочний комбінат - побудований у 2008 році і одразу за європейськими стандартами завод. На підприємстві переробляють сировину екстракласу, однак для експорту продукції до ЄС продукція має бути виготовлена винятково з такого молока. На БМК існує технічна можливість до виділення окремої такої лінії, але зараз завод працює здебільшого для внутрішнього ринку, а також на експорт до країн, де вимоги не такі жорсткі, тому сировина екстракласу змішується із нижчою за класом.

Але серед найближчих планів підприємства - робота за трьома напрямками у країнах ЄС: виробляти продукцію для німецькою торгівельної мережі під їхньою ТМ, працювати в секторі В2В (зараз БМК виробляє суміші для морозива та коктейлів McDonalds), а також виробляти певний асортимент для українців у Європі, які звикли і охоче купуватимуть українські продукти.

І завод, і корова

Нині в Україні вимогам ЄС відповідає (або наближається до відповідності) всього декілька молокопереробних підприємств та ферм (серед них - БМК), у перспективі ж уся молочна галузь потребує перебудови: від системи забору сировини та вирощування кормів до створення кінцевого продукту (усі продукти мають бути вироблені із сировини класу «екстра»). Тому наступне за важливістю питання - це створення селянських кооперативів.

За даними аналітичної команди Інформаційної кампанії «Сильніші разом!» зараз 70% молочної сировини переробники отримують від населення. Порядок інвестицій у проект кооперативу значний: заснування повноцінної ферми обійдеться у 10 тис. доларів на корову (з рекомендованим поголів’ям - у 10-12 млн доларів), комплекс з охолоджувачем та доїльним апаратом - 50-100 тис. грн.

За словами Михайла Соколова, інвестувати у такі проекти будуть зацікавлені виробники кінцевого продукту: «Селянин, у якого 1-2 корови не зможе виконати ці вимоги, для нього нерентабельно ставити холодильник, вакуумний доїльний апарат, ці інвестиції не окупляться, тому альтернатив саме кооперативним (спільним) господарствам немає. Оскільки самі селяни не мають ресурсів для експертизи та старту, а переробники потребуватимуть безпечного молока, то оптимальною є схема, коли переробники допоможуть фінансувати створення кооперативів».

Інформація про законодавство у іншій формі: