Хто заробляє на обороні

Війна завжди була можливістю легко заробити значні кошти. Тому не дивно, що за останній рік в Україні знайшлося багато бажаючих скористатися такою нагодою.

Найбільш прибутковим і водночас законним методом є участь в державних закупівлях щодо постачання товарів та послуг військовим частинам.

У випадку успішних домовленостей та перемоги на тендері постачальники заробляють колосальні кошти, що надходять з держбюджету.

За рішенням РНБО, видатки Міноборони у 2015 році сягнуть 40,2 млрд грн. Загальні ж витрати на забезпечення національної безпеки та оборони - 80,167 млрд грн. Такі видатки утричі перевищують показники 2014 року, та у п'ять-шість разів - довоєнні.

Отже, у 2015 році сума закупівель товарів та послуг структурами Міноборони буде значно вищою порівнянні з попередніми роками.

Тимчасом недавній внутрішній аудит оборонного відомства показав: тільки за січень-квітень 2015 року збитки становили 400 млн грн. Як наслідок, 371 особу притягнуто до відповідальності - матеріали передані правоохоронним органам.

Якими ж були найбільш резонансні угоди за участю оборонного відомства?

У квітні 2015 року Міноборони без конкурсу підписало ряд договорів на харчове обслуговування 184 тис військовослужбовців на 1,09 млрд грн. Всі контракти укладалися за неконкурентною процедурою, як зазначалося - "через нагальну потребу".

Про це попереджали ЗМІ. Преса згадувала про "старих начпродів", які нібито належать до сфери інтересів екс-міністрів оборони Михайла Єжеля та Павла Лебедєва.

Більше половини грошей - 537,81 млн грн - освоїть ТОВ "Геус-груп", власника якої,Аркадія Генкіна, пов'язують з екс-нардепом, одіозним "регіоналом" Ігорем Марковим.

Ще 253,17 млн грн віддали фірмі "Укрпродакорд ОР". Вона входила в пул компаній-постачальниць харчування армії, сформований під час керівництва МО Єжелем. Цю компанію пов'язували з депутатом-"регіоналом" Білоцерківської райради Русланом Березюком. Наразі "Укрпродакорд ОР" очолює його теща Тетяна Глиняна.

Березюка і Глиняну було затримано під час передавання хабара тиловику Нацгвардії. Однак компанія, що їм належить, продовжує постачати харчі військовослужбовцям.

 Фото mil.gov.ua

Наступну суму, 170,57 млн грн, отримає ПП "Артек-союз" Євдокії Колесник. Це підприємство разом з "Укрпродакордом ОР" та іншими компаніями входило в Асоціацію харчових підприємств "Армія". Останні 130 млн грн дісталися ТОВ "Авіка" Наталі Диштук.

Хто заправить підрозділи

Немало питань виникає і до закупівель пально-мастильних матеріалів.

Компанія з бізнес-орбіти Ігоря Єремеєва "Вог аеро джет" за спрощеною процедуроюреалізувала пальне на 386,7 млн грн. Такий же об'єм бензину МПП "Феон" хотіло продатина четверть дешевше, проте виникли певні проблеми. Пізніше представники Міноборони надали роз'яснення, що різниця в ціні склалася внаслідок нестабільності курсу валют.

За поясненнями щодо цінових катаклізмів автор звернувся до керівника департаменту закупівель Неллі Стельмах. За її словами, закупівля пального є одним з найскладніших процесів. Залежно від курсової різниці ціна постійно змінюється в той чи інший бік. Інформація щодо найбільших постачальників пального у 2014-2015 роках виглядає так.

Представники ж "Вог аеро джет" не змогли назвати електронну адресу для пересилання листа із запитаннями, а секретар київського відділення навіть не підняв слухавку.

Було цікаво дізнатися причини перекваліфікації з постачання пального "Енергоатому" та "Укрзалізничпостачу" на поставки Міноборони. Як стверджує сайт оборонного відомства, обсяг угод між ним і "Вог аеро джет" за кілька місяців 2015 року досяг 0,5 млрд грн.

Компанія Єремеєва також продовжує співпрацювати із згаданими вище двома державними компаніями, продаючи їм пальне на мільярди гривень. Достеменно невідомо, чому лідер депутатської групи "Воля народу" та його компанія перебувають у такому фаворі.

Фото mil.gov.ua

Тимчасом виник скандал щодо закупівлі Міноборони дизельного пального за нібито завищеними цінами. У схемі знову фігурували Єремеєв та пов'язані з ним компанії.

Законодавство не дає можливості продавати держкомпаніям пальне поза аукціоном. Це підтверджує і Стельмах: діючі норми не дозволяють прямої взаємодії між держструктурами задля зниження цін і, як наслідок, зменшення витрат бюджетних коштів. Такий стан вигідний усім учасникам ринку, адже суми контрактів сягають сотень мільйонів гривень.

Варто зауважити, що великих постачальників в країні небагато: група WOG Ігоря Єремеєва, "Авіас" Ігоря Коломойського, "ОККО" Віталія Антонова, "НК "Альянс" Муси Бажаєва. Середінших постачальників - "Альфа", "Авто сіті сервіс", "Партнер олеум" та "ТК "Манго-трейд".

Тому в більшості випадків пальне купують або в Єремеєва, або в Коломойського, або в Антонова. Добре це чи погано - питання дискусійне. Найголовніша і принципова деталь - ціна поставки. Завищення вартості, тим більше в умовах війни, неприпустимі.

Ігор Єремеєв. Фото volynpost.com

Саме це сталося під час закупівлі Міноборони дизельного пального в компанії "ОККО". Ціну вдалося знизити на кілька десятків мільйонів гривень, проте осад залишився. У процес втрутися народні депутати з пропозиціями покарати чиновників оборонного відомства.

Таємничий темп

Найбільш неоднозначною стала ситуація навколо придбання індивідуальних засобів захисту. Ця тема порушувалася влітку 2014 року, однак 10 лютого Міноборони уклало дві угоди зТОВ "НВП "Темп-3000" на постачання бронежилетів і шоломів на 256,43 млн грн.

Натисніть для збільшення. Джерело tender.me.gov.ua

Згідно з договорами, ця компанія повинна надати 30 тис бронежилетів "Корсар М3с-1-4" по 5 145 грн за штуку і 40 тис кулезахисних шоломів "Каска-1М" по 2 552 грн за штуку. Ціни вказані без податку на додану вартість, адже відповідні угоди з середини 2014 року були звільнені від сплати подібних фіскальних платежів.

Аналогічна ситуація склалася влітку 2014 року під час придбання майже на 200 млн грн індивідуальних засобів захисту. Тоді закупівля теж проводилася за переговорною процедурою, при цьому інших потенційних контрагентів до торгів не запрошували.

У серпні 2014 року Генпрокуратура відкрила кримінальне провадження щодо неналежної комплектації продукції "Темпу". Автор звернувся до представників ГПУ з проханням повідомити, чим закінчилася ця історія. Як не дивно, поки військовослужбовці гинуть на фронті, слідчі затягують час, майже рік проводячи процесуальні дії.

"З метою встановлення відповідності четвертого класу захисту придбаних для ЗСУ бронежилетів "Корсар 4" та "Корсар М3-1-4", а також встановлення можливих порушень вимог законодавства службовими особами Міноборони та Генштабу під час проведення зазначених процедур закупівель, з'ясування виду та розміру завданих внаслідок цих порушень збитків призначені та проводяться судово-балістична, фізико-хімічна, судово-товарознавча, хімічна експертизи, позапланова виїзна ревізія", - сказано у відповіді.

У більшому обсязі надати інформацію співробітники відомства не можуть у зв'язку з недопустимістю розголошення відомостей досудового розслідування.

 Натисніть для збільшення

Тимчасом, за даними порталу з питань державних закупівель, "Темп-3000" з моменту анексії Криму російськими військами купило військовим товарів більш ніж на півмільярда гривень. Без сумнівів, зазначена компанія і надалі перемагатиме у тендерах.

Проте слідчі не поспішають з'ясувати відповідність бронежилетів "Корсар" стандартам четвертого класу захисту. На думку Стельмах, це, можливо, обумовлено "комерційним" замовленням інших виробників такої продукції, проте довести це навряд чи можливо.

Останні торги проводилися у квітні-травні. Тоді знову перемагала компанія "Темп-3000". Йшлося про придбання продукції на 290,9 млн грн, включаючи закупівлю синтетичних волокон для Міністерства внутрішніх справ.

Найбільші світові експортери зброї, 2010-2014 роки.

Натисніть для збільшення. Джерело sipri.org

Автор звернувся за коментарями до директора цього підприємства Юрія Євтушенка. На особисту зустріч керівник "Темп-3000" не погодився, проте пообіцяв відповісти письмово.

"С вашей стороны очень некорректно о чем-то нас предупреждать. Предоставление информации для прессы - это наше право, а не обязанность. Вы не следственный орган, работающий по возбужденному какому-либо делу… Если выйдет статья с негативом для нашего предприятия, мы на вас подадим в суд", - сказано у листі підприємства.

Згодом автор отримав відповіді на запитання з уточненням, що компанія "готова к сотрудничеству "по-честному". Що малося на увазі - незрозуміло.