Від розграбування «Амстора» до FYNEX.AI: Як сім'я Вагоровських побудувала європейську «фінтех-імперію» на кримінальні мільйони

FYNEX.AI — одна з європейських компаній Вагоровських

Поки Україна веде виснажливу війну, втрачаючи людей, бізнеси та економіку, окремі персонажі з напівзабутих корпоративних скандалів минулого намагаються переписати власну біографію та почати нове життя далеко за межами країни. Вони залишили після себе роки судових процесів, кримінальних проваджень та мільйонні борги, але сьогодні активно продають себе в Європі як «успішних fintech- та AI-підприємців».

Сім’я Володимира Вагоровського та його дружини Валерії Вагоровської (у дівоцтві — Бондаренко) відкриває компанії у Великій Британії, Австрії, Естонії та на Кіпрі, щедро розсипаючи терміни про «інновації», штучний інтелект та «екосистему майбутнього». Однак за глянцевими презентаціями та модними вивісками ховається класичний і дуже брудний шлейф: навмисне банкрутство великого бізнесу, ошукані кредитори, офшорні маніпуляції, підозра у фінансуванні тероризму і пряма втеча від правосуддя.

Анатомія мародерства: Крах «Амстора» за одну ніч

Щоб зрозуміти, звідки взявся капітал на нинішнє розкішне життя Вагоровських у Відні, необхідно повернутися у події 2013–2014 років.

Володимир Вагоровський

До цього часу торговельна група «Амстор» була однією з найбільших роздрібних мереж на Сході України. Мережа включала десятки супермаркетів і торговельних центрів, сотні тисяч квадратних метрів комерційної нерухомості, власну логістику, виробничі цехи, пекарні та харчові виробництва з мільярдними оборотами.

Володимир Вагоровський роками особисто та через членів своєї родини контролював операційну діяльність групи, хоча володів лише міноритарним пакетом — трохи більше 10% бізнесу. Те, що відбулося далі, учасники ринку та юристи називають навіть не «корпоративним конфліктом», а економічним мародерством та масштабною схемою перехоплення бізнесу.

Слідство і незалежні юристи покроково задокументували цинічну схему виведення активів через спеціально створену компанію-клон — ТОВ «Амстор Трейд», засновником якої де-факто був Володимир Вагоровський. «Амстор Трейд» не мав власних активів, обладнання, штату чи реальної інфраструктури для управління гігантською мережею. Єдиний номінальний співробітник і директор компанії Денис Дудкін на допиті прямо зізнався, що був фіктивною особою, яка просто підписувала папери та видавала доручення за вказівкою організаторів. Фактично структура існувала виключно на гроші, незаконно вилучені з основного бізнесу.

Амстор у Донецьку

Скориставшись початком війни, група Вагоровського за одну ніч масово замінила касові апарати по всій мережі, переоформила договори оренди торгових центрів на «Амстор Трейд» та перехопила поточну виручку і товарні залишки реального «Амстора». Гроші з реального бізнесу масово вилучалися під виглядом фіктивних операцій, що повністю паралізувало роботу справжньої торговельної групи.

Наслідки для економіки були масштабними. Бізнес із багаторічною історією миттєво втратив ліквідність і був зупинений. Вагоровські залишили компанію сам на сам із багатомільйонними кредитами українських банків, боргами перед постачальниками та персоналом, без товару та оборотних коштів. Банки отримали колосальні проблемні портфелі, постачальники роками безуспішно намагаються повернути гроші, а тисячі простих людей опинилися на вулиці, втративши роботу. Кредитори «Амстор Трейд» через подальше розкрадання активів також залишилися ні з чим.

Донецький транзит: торгівля в окупації та фінансування тероризму

Коли Донбас охопила російська війна, частина магазинів «Амстора» опинилася на непідконтрольній Україні території. За версією адвокатів потерпілих від злочинних дій, починаючи з серпня 2014 року, Володимир Вагоровський розгорнув там прибутковий бізнес, пішовши на пряму співпрацю з верхівкою терористичної організації «ДНР».

Правоохоронці встановили, що на окупованих територіях були зареєстровані компанії-оператори «ПРЕМІУМТОРГ» та «МУЛЬТІТОРГ». Вони стали новими операторами в захоплених супермаркетах «Амстор», продовжуючи торгівлю. У матеріалах кримінальних проваджень фігурує ім'я Романа Трошина — функціонера, тісно пов'язаного з найближчим оточенням ліквідованого ватажка «ДНР» Олександра Захарченка та бандформуваннями «Спарта» і «Кальміус».

Реальне управління донецькими філіями здійснювалося не з ОРДО, а з офісів Вагоровського в мирному Запоріжжі. Під час обшуків силовики вилучили там консолідовану фінансову звітність «донецьких» магазинів, ключі доступу до систем «клієнт-банк», десятки печаток фіктивних фірм та документацію структур, що працювали на окупованих територіях. Виручка від торгівлі в захоплених супермаркетах частково спрямовувалася як «податки» до бюджету «ДНР». У матеріалах справи також зафіксовано факти організації прямих поставок продуктів харчування для бойовиків підрозділу «Кальміус».

Поки Україна втрачала території та людей, організована злочинна група Вагоровського, куди входили його брат, юристи, фінансисти та комерсанти, заробляла мільйони на хаосі та війні. Наразі розслідуються кримінальні справи за цілою обоймою «важких» статей КК України: шахрайство, легалізація грошей, виведення активів, використання фіктивних структур та фінансування тероризму.

Валерія Вагоровська

Австрійський «перезапуск»: фінтех-ширма для відмивання капіталу

Канали виведення мільйонів гривень та касової готівки з донецького бізнесу «Амстор» закладалися паралельно з розграбуванням ритейлу. У матеріалах кримінальних справ українських правоохоронців чітко простежується ланцюжок: гроші виводилися через компанії «ЕЛАЄНС-СЕРВІС» та «ФК ЕЛАЄНС» за межі окупованих територій на рахунки підконтрольних іноземних структур, в тому числі через платіжну систему FONDY.

Для замітання слідів та легалізації капіталу використовувалися підставні особи та іноземні офшори. Зокрема, у документах фігурує громадянка Литви Гедре Пурвінскайте, яка значилася бенефіціаром кіпрської Miramilis Ltd та українського ТОВ «Амстор Трейд», допомагаючи надавати кримінальним грошам легального статусу. Сьогодні подружжя Вагоровських, переховуючись від українського правосуддя, сито та безпечно живе у Відні. Звідти вони керують розгалуженою багаторівневою мережею юридичних осіб по всій Європі, створеної для руху виведених активів.

Повний реєстр європейської «фінтех-імперії» Вагоровських

Схема виглядає як хрестоматійний приклад з підручника з AML — боротьби з відмиванням грошей. Між зазначеними структурами реєструються та штучно перепродаються вигадані об'єкти інтелектуальної власності, за які всередині мережі ганяються мільйонні платежі. Це ідеальний інструмент для мінімізації податків та легалізації кримінальних грошей.

Поки в Україні ошукані постачальники та банки роками намагалися повернути свої кошти, європейські компанії Вагоровських буквально «накачувалися» готівкою та постійними вливаннями капіталу. Фінансування та капіталізація продовжувалися, незважаючи на те, що багато з цих фірм були офіційно збитковими і не мали жодного чіткого економічного обґрунтування своєї діяльності.

Показовий інцидент стався в Австрії на початку 2026 року. Фірма V&A Holding GmbH накопичила понад 140 тисяч євро боргу перед місцевими податковими та соціальними органами, через що влада запустила офіційну процедуру її ліквідації. Як тільки про це стало відомо публічно, а тема набула резонансу, борг поспішно закрили. Проте питання фінансового моніторингу, звідки у хронічно збиткової компанії раптово взявся такий обсяг кеш-коштів, так і залишилося відкритим.

Більше того, бренд Fondy вже неодноразово горів на міжнародних радарах у межах розслідувань кіберзлочинності. Профільне міжнародне розслідувальне видання FinTelegram у межах серії публікацій про судові процеси над кіберзлочинцями (Vienna Cybercrime Trials) прямо викрило Fondy у процесингу тіньових платежів для шахрайських платформ бінарних опціонів (binary options) та масштабних скам-проєктів.

Тест на зрілість для європейських регуляторів

Тож кейс Вагоровських — це не історія про успішний український стартап, що підкорив Захід за рахунок інновацій. Це хроніка того, як за рахунок руйнування великого вітчизняного рітейлу, обману українських банків, пограбування постачальників та торгівлі на окупованих територіях в умовах війни було акумульовано первинний капітал. Сьогодні цей капітал упакували в модну сучасну обгортку з написами: «AI», «Fintech», «Fynex.AI» та «Fintech Global Software».

Західні інституції дуже люблять декларувати суворі принципи прозорості, правила KYC («знай свого клієнта») та жорсткий комплаєнс. Настав час довести ці принципи на практиці. Британські, австрійські, естонські та загальноєвропейські правоохоронні органи, а також інституції фінансового моніторингу зобов'язані ініціювати глибоку перевірку походження кожного євро та фунта на рахунках Fynex.AI, Fondy, V&A Holding GmbH та всіх пов'язаних із ними офшорів.

В Україні про «здобутки» цих «інноваторів» пам'ятають надто добре. Пора б і європейським фінансовим регуляторам, нарешті, прокинутися та зупинити легалізацію кримінальних мільйонів.