Віталій Бала. Чи готовий Трамп допомагати Україні та Зеленському?

Дональд Трамп припустив, що дії Росії можуть змусити його стати більш прихильним до України. В інтерв’ю виданню The Atlantic експрезидент США заявив, що готовий виявити значну підтримку українській державі: «Не обов’язково на боці Зеленського, але на боці України — так».

Також, відповідаючи на запитання щодо постачання зброї, Трамп зауважив, що "зброя може бути різною" і згадав про можливість запровадження санкцій або фінансових обмежень проти Росії.

Інтернет-видання From-UA звернулося за коментарем до політтехнолога, політичного консультанта та директора Агентства моделювання ситуацій Віталія Бали. Зокрема, його запитали: чи допомагатиме Україні Дональд Трамп, чи насправді Зеленський є проблемним фактором для нього, і який сенс стоїть за подібною риторикою?

— Вчора, якщо я не помиляюсь, здається, ABC дав інтерв’ю Волтц, радник з національної безпеки. І в цьому інтерв’ю він назвав Україну однією з найбільш корумпованих країн у світі. Зокрема, він зазначив, що потрібно уважно слідкувати за тими грошима, які вже були надані Україні і які продовжують надаватися. Це ж не просто так.

Фактично, знову пролунала хвиля критики — і певною мірою звинувачення на адресу Зеленського. Йому, мовляв, потрібно було просто мовчки сидіти в Овальному кабінеті і підписати угоду. Йдеться про втрачений, за їхньою оцінкою, історичний шанс для України — домовленість щодо корисних копалин, яка мала б бути укладена саме в Овальному кабінеті.

Тобто, на мою думку, це був доволі жорсткий наїзд, який, до речі, перегукується з тим, що говорить Трамп. Складається враження, що всередині його команди дають уже не тонкі натяки на те, що вони, в принципі, обізнані з усім, що тут відбувалося.

Наскільки я розумію, вони ще за адміністрації Байдена почали збирати всі можливі матеріали про корупцію в Україні. Більше того, була інформація, що й сама команда Байдена розділилася у підходах: одні хотіли негайно вирішити це питання, інші вважали, що спочатку слід завершити війну.

Тому зараз ми бачимо вже не завуальовані натяки, а доволі прямі сигнали: мовляв, «хлопці, ми все про вас знаємо». І справу з вами, схоже, мати більше не хочуть. Почалася нова хвиля.

І мені і сумно, і смішно, бо я вже писав з приводу тих фоток, які всі так розхвалювали: який молодець, зустрілися в базиліці Святого Петра, 15 хвилин, все повирішували. І так хвалили, і так хвалили. Найкраще з цього приводу висловився Sky News — що склалося враження, ніби на сповіді були, тільки незрозуміло, хто сповідник, а хто грішник. Дуже напружена була зустріч.

Я на 100% погоджуюсь — судячи з зовнішнього вигляду на фотографіях, а їх було кілька з різних ракурсів, розмова справді виглядала дуже напруженою. Наші прихильники Зеленського виставили лише одну фотографію — і її розхвалювали, але інші ракурси показують зовсім іншу атмосферу.

Найбільш промовистим, на мою думку, було те, що буквально одразу після зустрічі, ще стільці не встигли охолонути, як і Білий дім, і сам Зеленський опублікували заяви, що зустріч була «конструктивною» і «продуктивною». Це класичне формулювання — про все і ні про що. Тобто нічого конкретного не домовились.

Про це, до речі, казав і президент Німеччини Штайнмайєр: що «похоронна дипломатія» не вирішує проблем. Можна лише умовно про щось домовитись, але серйозних рішень вона не приносить. І нинішні заяви Трампа і Волтца якраз демонструють, що така дипломатія нічого не дала — є серйозні проблеми у взаєминах.

Хоча Трамп у той самий день після зустрічі заявляв, що, мовляв, у нього покращились стосунки із Зеленським, та якщо подивитися на конкретні дії — нічого не змінилось. Видно, він ще з часів імпічменту під час своєї першої каденції має особисту образу. А ще Овальний кабінет, зрив тієї угоди — усе це залишило неприємний слід.

Щодо допомоги Україні, а не Зеленському — здається, тільки сам Зеленський не розуміє, що підтримка адресована не йому особисто. Ще коли Блінкен прилітав, в усіх заявах йшлося саме про допомогу Україні, українському народу — не Зеленському. Я не пам’ятаю жодного випадку за часів адміністрації Байдена, коли хтось відкрито говорив, що хоче допомагати саме Зеленському.

Так, перші пів року йому плескали й робили компліменти, але його подальша поведінка багато чого змінила. Безумовно, публічно всі виглядають ввічливо — це дипломатія, якої наші, на жаль, часто не дотримуються. Але реально ситуація така: з такими представниками нам дуже важко домовлятися ззовні.

Я про це говорив давно, але чомусь прихильники Зеленського вирішили, що у нього нібито суперуспішна дипломатія — всі плескають і обіймаються. А Трамп якраз зараз продемонстрував, яка реальна ситуація. На жаль. Бо особисті стосунки насправді мають велике значення.

З деякими європейцями, можливо, стосунки й зберігаються, але й це не факт. Вони є лише тому, що підтримка України вигідна певним політичним лідерам. Але як тільки ця підтримка ослабне — побачите, ставлення до Зеленського зміниться кардинально.