Віталій Бала. Чи буде Трамп "бомбити Москву"?
Останні заяви Дональда Трампа, які просочилися в американські ЗМІ, викликали хвилю реакцій у США, Європі та Росії. Зокрема, йдеться про розмову Трампа з донорами Республіканської партії, під час якої він нібито заявив, що в разі агресії Росії проти України «розбомбить Москву до чортів». Одночасно Трамп, після тимчасової паузи у постачанні військової допомоги Україні, вирішив відновити поставки оборонного озброєння, зокрема ракет GMLRS і артилерійських снарядів, і розглядає можливість надати системи Patriot або стимулювати європейських союзників зробити це самим.
Інтернет-видання From‑UA звернулося за коментарем до Віталія Бали, політтехнолога та директора Агентства моделювання ситуацій. Ми поцікавились, що він думає про цю аудіопереписку — і чи справді Трамп міг би піти на такі радикальні дії — “розбомбити Москву”.
– Насправді, ситуація з інформацією про те, що Трамп нібито готовий бомбити Москву, якщо вона нападе на Україну, і що Китай він попередив у разі нападу на Тайвань — виглядає доволі характерною для нього. З моєї точки зору, він міг цілком теоретично так вихвалятися перед донорами партії, бо саме там це і було сказано.
Але на практиці, навряд чи така ситуація могла би бути втілена в життя. Якщо згадати перший термін Трампа, то він досить добре ставився до Путіна. Варто згадати знамениту зустріч у Фінляндії, де він сказав, що більше вірить Путіну, ніж усім американським розвідкам щодо втручання у вибори США. Це було достатньо показово.
Потім, ще не будучи вдруге президентом, Трамп зробив заяву, яка шокувала багатьох: мовляв, якщо європейські країни не будуть більше платити, то хай Путін нападає і робить там, що хоче. Це стосувалося 5 статті НАТО. І це також було у той період.
Тому, порівнюючи всі ці контраверсійні заяви, якщо взяти до уваги ймовірність правдивості цієї нової — про «бомбити Москву», — то вона цілком укладається у стиль Трампа. Як і ситуація, коли він назвав Зеленського диктатором, а потім, відповідаючи на питання журналіста, сказав, що не говорив цього, або що не пам’ятає, що говорив.
Тож я вважаю, що ця ситуація могла виникнути з певною метою. Як написала буквально вчора The Guardian — «роман Трампа з Путіним закінчився». І я не виключаю, що люди, які мали доступ до цієї розмови, свідомо зробили її публічною, аби Трамп не мав шляху назад до ролі «друга Путіна».
– Як ви думаєте, як буде далі вести себе Трамп у відносинах з Путіним і з Зеленським? Вчора відбулася зустріч Зеленського з представником Трампа. Вже є заяви про те, що допомога продовжиться. Як ви думаєте, чи має вплив саме Путін на нього з точки зору того, що потім Трамп змінює своє рішення відносно України і відносно Зеленського?
– Я думаю, що тут усе-таки треба виходити із особистих характеристик Трампа. Він вважає себе найвеличнішим, переконаний, що ніхто до нього нічого подібного не робив, і що він — унікальний не тільки в історії США, а й усього світу.
Тому я думаю, що саме те, що сталося 4 липня — ця телефонна розмова, коли він вже відкрито сказав, що жодного прогресу у взаєминах із Путіним не було, — і стало визначальним. Пізніше він уже говорив, що Путін багато говорить, але все це — нісенітниця.
З моєї точки зору, його зачепило саме те, що Путін його обманював. Трамп вірив, що він настільки великий, що всі його слухаються, а виявилось, що це не так. Особливо на тлі того, що після подібних розмов Росія демонстративно завдавала рекордних ударів по Україні.
Давайте будемо відвертими: у Республіканській партії, крім тих, хто займає відверто проросійську позицію — таких, як Віткофф, який і портрети Путіна привозив — є й ті, хто завжди вважалися «яструбами». Згадайте Рональда Рейгана — він не демократ, він республіканець. Тобто ці люди нікуди не поділися.
Просто адміністрація Трампа почала поводитися по-іншому щодо Путіна. Але так чи інакше, через різні варіанти — і політичні, і бізнесові — я на 100% впевнений, що еліта, яка має відношення до Республіканської партії, впливала на те, щоб Трамп змінив свою позицію. Особливо зважаючи на те, що фактично всі найбільші збройні компанії США мають зв’язки з республіканцями.
Ну і, крім того, були європейці. Той самий канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив перед поїздкою на конференцію у Римі з відновлення України, що його перемовини й зустрічі з Трампом також сприяли тому, що той змінив свою позицію стосовно Путіна.
Це був кумулятивний ефект — синергія всіх тих людей, які над цим працювали. Але водночас всі вони, і наші друзі у Конгресі, і в Європі, зараз ставлять одне питання: чи зміниться кардинально ставлення до допомоги Україні? Чи дійсно Трамп може посваритися з Путіним?
Бо, як вони кажуть: “Америка — передусім” — це, звісно, краще, ніж “Росія — передусім”, але це ще не означає, що допомога Україні стане системною чи кардинальною.
От у цьому й полягає головне питання. І таким лакмусовим папірцем, на мою думку, стане інформація про те, що Трамп нібито дав Пентагону вказівку розглянути можливість постачання додаткової системи “Петріот”.
Якщо це дійсно станеться — це буде перше самостійне рішення Трампа на користь України, поза квотами і списками, сформованими адміністрацією Байдена. Бо наразі ми отримуємо ще ті обсяги, які були затверджені Байденом. А якщо Трамп ухвалить нове рішення — тоді можна буде говорити про зміни. Якщо ж ні — виникатимуть питання. І знову ж — чому?
До того ж, з’явилася інформація, що Трамп звернувся до уряду Німеччини, аби вони віддали свої запаси систем “Петріот”. Але водночас стало відомо, що Німеччина подала заявку на придбання двох таких систем саме для України. Тобто навіть не Україна купує за свої гроші, а Німеччина хоче придбати для нас.
Тому це виглядає дещо дивно: з одного боку, нібито Трамп просить віддати те, що вже й так планується передати; з іншого боку — Німеччина проявляє ініціативу самостійно. Отже, найближчим часом ми й зрозуміємо, як казав покійний Горбачов, «де тут собака порилась».