Олексій Голобуцький. Виборча кампанія почалася з кордону: хто наступний на виїзд?

Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, що дозволяє чоловікам віком від 18 до 22 років перетинати державний кордон у будь-якому напрямку під час воєнного стану. Це суттєве послаблення, адже раніше чоловіки віком від 18 до 60 років не мали права залишати країну. Нововведення, що набуло чинності негайно, викликало жваве обговорення в суспільстві, а також спровокувало черги на кордоні, особливо на виїзд до Польщі. При цьому прикордонники стверджують, що суттєвого збільшення пасажиропотоку не зафіксовано.

Відповідні зміни в законодавстві, як стверджують в уряді, мають на меті сприяти міжнародній академічній мобільності та надати можливість молоді продовжити навчання за кордоном. Проте в суспільстві виникло багато запитань щодо того, як така норма вплине на майбутнє країни.

Інтернет-видання From-UA попросило прокоментувати це рішення політолога, заступника директора Агентства моделювання ситуацій Олексія Голобуцького. Наше питання стосувалося причин ухвалення цього рішення та його можливих наслідків для України:

– Причини цього рішення можуть бути абсолютно різні — як демографічні, так і електоральні. Влада хоче показати, що вона дуже турбується про молодь. Тим більше ми бачили сигнали під час протестів за НАБУ і САП, які продемонстрували, що молодь, особливо дуже молода, не є великими прихильниками нинішньої влади. Це певне послаблення для них. Це один момент.

Є й інший момент — демографічний. Хоча ситуація з демографією в Україні дійсно жахлива, я не дуже вірю, що це рішення її вирішить. Насправді тут цілий спектр проблем. Але я боюся, що ніхто стратегічно особливо не думав. Була задача зробити щось, що підніме рейтинг, — і ось вони це зробили. Очевидно, влада орієнтується на те, що найближчими місяцями буде перемир’я чи припинення вогню, бо по-іншому пояснити це важко.

Скажімо так: я читав дуже багато думок військових, які пишуть, що це безпредел. Адже люди, які добровільно пішли на фронт чи були мобілізовані у віці 45+, воюватимуть до перемоги, як сказав наш президент. Але ми прекрасно розуміємо, що у людини після 45–50 років ресурс уже вичерпаний. Це не 18–20-річна людина. Армія завжди була побудована на молодих, а не на старших. Тобто таке рішення у будь-якому разі викликає головне питання, яке постійно перебуває в центрі уваги, — питання справедливості.

Ми чудово розуміємо: усі, хто має гроші в нашій країні, для їхніх дітей виїзд із країни ніколи не був проблемою. Це всі знають. Ми бачимо дітей політиків, бізнесменів тощо — для них це не проблема. Є чітка такса: усе комерціалізовано, і не тільки завдяки зв’язкам. Платиш від 5 до 10 тисяч — і ти виїжджаєш за кордон. Звичайно, те, що сталося, лише ще раз підкреслило певну несправедливість. І це, безумовно, буде викликати питання в майбутньому.

– Вже виникає питання. Гончаренко подав законопроєкт про виїзд усіх чоловіків, а депутат від “Слуги народу” Веніславський — про дозвіл до 24 років.

– Це все частина виборчої кампанії, зрозуміло. Вона почалася. Але я не розумію: чому не можна випускати 24-річних? Чому саме обмеження зупинили на 22 роках?

– А чи повернуться ці молоді люди, які зараз виїжджають?

– Тут усе індивідуально. Ті, які не знайдуть себе, можуть повернутися. Молодь, звичайно, набагато мобільніша, ніж люди більш зрілого віку. У 18–22 роки життя тільки починається. Якщо вони знайдуть себе на Заході — у європейських країнах, — то частина можливо повернеться з патріотичних міркувань. Є люди, які не можуть себе асимілювати в іншій країні: мовна, ментальна проблема. Але більше це стосується вікової групи 45+, їм важче за все. А молоді люди асимілюються значно простіше.

Повернення залежатиме від того, чи бачитимуть вони перспективу. Наприклад, я у свої 49 років розумію власні перспективи: у мене вигоди вже практично нема. У них же все попереду. Але якщо вони усвідомлять, що й через 10 років, коли їм буде 35, країна залишатиметься безнадійною, корумпованою, бідною, і, можливо, знову у стані війни, — це, звичайно, стримуватиме їхнє повернення.

З електоральної точки зору опорою будь-якої влади завжди були люди старшого віку. Вони дисципліновані, прив’язані до пенсій, бюджетів, соціальних виплат. Це звучить цинічно, але ними маніпулювати значно легше, ніж займатися різними програмами для молоді. Тому, якщо до виборів не повернеться величезна кількість активних українців із власною позицією, які бажають змінювати життя, — для влади це не найгірший варіант. І мова тут не лише про “зелених”, а про будь-яку владу.