Олег Попенко. Україна на порозі енергетичного колапсу: чи переживемо ми цю зиму?
На тлі заяв українських політиків та військових експертів про можливі блекаути та посилені атаки на енергетичну інфраструктуру, в Україні триває активна підготовка до чергового опалювального сезону. Уряд та місцева влада звітують про високий рівень готовності, що вже перевищує 70%, зосереджуючись на відновленні та захисті об'єктів. Міністерство енергетики анонсувало наймасштабнішу ремонтну кампанію на пошкоджених об'єктах, а також заходи для децентралізації енергосистеми через встановлення когенераційних установок, що дозволить частково мінімізувати наслідки можливих ударів. Однак, попри офіційні дані, існує ризик, що існуючих потужностей та запасів може бути недостатньо для стабільного проходження зими.
Інтернет-видання From-UA звернулося до голови Спілки споживачів комунальних послуг України Олега Попенка з проханням прокоментувати ситуацію та оцінити, наскільки сьогодні зберігається загроза блекаутів і що зроблено для запобігання повномасштабним відключенням:
– Я аналізую ситуацію щомісяця, порівнюю, де відбуваються вибухи, обстріли, в якому стані інфраструктура, куди стріляють. Тому можу з глибокою впевненістю говорити, що росіяни не просто вивчають стан нашого захисту, вони вже давно знають, де що знаходиться, і відпрацювали стратегію, спрямовану на руйнування, в першу чергу, газової інфраструктури.
Ще минулого року були обстріли в Запоріжжі, коли було зруйновано величезний комплекс газотранспортної системи. Потім були обстріли на заході України, в Івано-Франківській області, 4-5 обстрілів по наших газосховищах. Також були обстріли по нашій газотранспортній системі в Тернопільській області, якщо я не помиляюсь. Також були обстріли в Сумській області. У серпні відбувся повноцінний обстріл у Лубнах по газотранспортній системі, туди більше 50 «шахедів» одночасно прилетіли та вдарили по станції. Росіяни вже опрацьовують стратегію. Вони знають, куди бити. Вони розуміють, що їхнє завдання – не дати нам можливість доставити газ до кінцевого споживача, і для цього вони б'ють по нашій газотранспортній системі.
До речі, був випадок, коли Міненерго захотіло розповісти, що ми закуповуємо газ в Азербайджану по Трансбалканському коридору, і буквально за три дні в точку переходу в Одеській області прилетіло декілька ракет, і цей пункт переходу було зруйновано. Це для розуміння, як росіяни відстежують усе, що відбувається в публічному просторі, і одразу на це реагують. Тому якщо говорити про газову сферу, ситуація виглядає ось таким чином.
Якщо говорити про енергетику, росіяни чудово знають, де у нас що знаходиться. Я маю на увазі, де які підстанції. Вони обстрілювали і підстанції, і генерацію. Вони знають кожну точку, кожну підстанцію, навіть невелику. Вони знають їхнє місце розташування і обстрілювали їх 6-7 разів. Також вони знають, де у нас знаходиться теплова генерація, де гідрогенерація. Вони повністю все знають, починаючи від відпускних трансформаторних підстанцій, які знаходяться на атомній станції, до передавальних підстанцій «Укренерго». Також вони чудово знають, наприклад, місцерозташування підстанцій обленерго. Це невеликі підстанції. Це обленерго, вони можуть досягати 2-3 кв. км, а підстанції на території обласного центру, Харкова чи Запоріжжя, вони досить невеликі. Але при цьому вже були повноцінні обстріли одночасно всіх підстанцій у Харкові та Запоріжжі, коли 70% цих підстанцій було зруйновано.
Тому говорити, що росіяни щось вивчають… Можливо, вони дивляться, в якому стані та чи інша підстанція, чи можна її атакувати і т.д. Це може бути. А місце розташування вони і так знають, і у них стратегія розроблена на місяці наперед. Вони змінюють стратегію, тому що коли вони зрозуміли, що зруйнувати всі підстанції «Укренерго», навіть коли вони вивели нас практично в повний блекаут, але ми досить швидко відновили постачання електроенергії, всі наші підстанції, вони зрозуміли, що це хибний шлях і вдарили в березні 2024-го по всій нашій тепловій і гідрогенерації для того, щоб ми не могли покрити пікові навантаження, які вкрай необхідні нам вранці та ввечері. Тобто, вони тут теж чітко розуміють, що вони роблять і куди потрібно бити.
Тепер, якщо говорити про результати, про підготовку до опалювального сезону. Ситуація виглядає дуже і дуже складною. Потрібно зрозуміти, коли ми чуємо, що хтось у коментарях пише, що ми ж вистояли 3,5 роки, все було нормально, але потрібно говорити: ми вистояли, тому що у нас вся інфраструктура була, її ніхто не обстрілював, вона працювала, у нас був величезний запас міцності інфраструктури: газової, електричної, обленерго, «Укренерго», генерації і т.д. Так ось зараз цієї міцності вже немає зовсім, ми балансуємо на межі у всіх напрямках. Це і стан енергетичної мережі. Як минулого року: бахнули генерацію в Херсоні — місто повністю на 4 дні залишилося в блекауті. Вдарили по підстанції, яка веде від Південноукраїнської АЕС — і Миколаїв з Херсоном повністю впали в блекаут на декілька днів. Це вам для розуміння наших можливостей. Тобто, якщо раніше ми могли за рахунок наявної генерації на території Херсона і Миколаєва якось покривати свої потреби у випадку, коли потрапляли в ту ж підстанцію Південноукраїнської АЕС, то зараз у нас немає такої можливості.
У Сумській області щоденні обстріли генерації та мереж обленерго, «Укренерго», і вони балансують взагалі на межі. Буквально вчора вдарили по Шостці, вдарили по генерації — і місто випало в блекаут. Подібна ситуація може статися у всій Сумській області. Тому ми балансуємо на такій межі. У нас величезні проблеми у всіх прифронтових областях. У нас величезні проблеми в Одеській області. Київ більш-менш, але там є проблеми, які у нас були ще до війни, коли мережі ніхто не ремонтував ні в області, ні в самому Києві, і ці проблеми існують.
З газом у нас проблема. У нас не вистачатиме газу. Вже сьогодні зрозуміло, що ми не встигнемо закачати повний обсяг газу, про який навіть пише Міненерго, 13,2 млрд. Дай бог, щоб ми 12,5 накачали. Щоб ви розуміли, 13 млрд кубометрів газу було на 1 листопада минулого року, і нам його вистачало аж до 1 лютого при дуже теплій зимі. Тому це потрібно враховувати, що його не буде вистачати. Тобто комплексні проблеми, з якими ми підходимо до початку опалювального сезону, показують, що ми так чи інакше будемо проходити цей опалювальний сезон дуже і дуже складно.
Додамо ще проблеми водоканалів. Наприклад, Полтавський водоканал з 1 вересня зменшив тиск в системі в зв'язку з тим, що немає за що розраховуватись за електроенергію, і вони зменшили тиск подачі води в домогосподарства. У Чернівцях величезні проблеми з водоканалом, і в багатьох інших містах також величезні заборгованості перед постачальником електроенергії.
Тут же ми повинні говорити про залежність теплокомуненерго від роботи водоканалів, які забезпечують їх водою. І якщо, наприклад, у деяких громадах, в Миколаєві, держава виділяє кошти, і в Миколаєві повсюди встановлюються квартальні котельні, тобто йде децентралізація постачання теплоносія в багатоквартирні будинки, то в Сумах цього в принципі нічого не робиться. І як там буде проходити опалювальний сезон, напевно, одному богові відомо. Або Кривий Ріг. Минулого року в Кривому Розі більше ніж півміста залишилося взагалі без тепла. Повністю з листопада по квітень тепла в половині міста не було. Люди сиділи без тепла, тому що «Нафтогаз» зірвав опалювальний сезон, своєчасно не перевірили та не відремонтували труби і т.д. Так ось, цього року на 1 вересня, за офіційними даними, які опублікував заступник міністра Міністерства розвитку громад і територій, «Нафтогаз» і далі зриває терміни проведення капітальних ремонтів у Кривому Розі. І є всі загрози, що і цей опалювальний сезон частина міста буде сидіти без тепла.
Щоб читачі зрозуміли всю апокаліптичність ситуації в комуналці, в енергетиці. У Києві за минулий опалювальний сезон була 81 чи 82 комунальні аварії. А це означає, що щонайменше від одного багатоквартирного будинку до цілих мікрорайонів відключалося або від подачі води, або від подачі тепла у зв'язку з комунальною аварією. 80 комунальних аварій означає, що більше, ніж 1 аварія на день була в столиці. Про що ми можемо говорити про інші міста? Просто більшість людей не відчувають цих проблем, тому що вони живуть в уявному світі: «Ось у мене є світло, є тепло — у мене все добре». А те, що через дорогу там трубу прорвало, то це не в мене. А коли я кажу, що в Кривому Розі півміста сиділо без тепла, то вони говорять: «А ми навіть і не знали». Та звісно, ви не знаєте, де цей Кривий Ріг, а де умовні Чернівці або Луцьк. Але кажуть: «А у нас все добре».
Тому дякую вам, що ви піднімаєте це питання, тому що люди повинні розуміти, що, наприклад, у тому ж Луцьку водоканалу 100 років, і він також у дуже поганому стані. І про це потрібно говорити.