Олександр Кочетков. Загроза для Києва: чи зможе Росія знищити центри ухвалення рішень?

Після нещодавнього повернення Володимира Путіна з візиту до Китаю, де він зустрічався з лідером КНР Сі Цзіньпіном, у західних ЗМІ з'явилися публікації, що Росія нібито перейшла до нового рівня ескалації. Зокрема, британське видання "The Times" заявило, що удари по центрах ухвалення рішень в Україні, включаючи Кабінет Міністрів, є свідченням цієї зміни тактики. Водночас, згідно з інформацією, що з'явилася в українських медіа, ракетний удар по урядовій будівлі було завдано крилатою ракетою "Іскандер-К", яка не здетонувала повністю, що, ймовірно, запобігло катастрофічним руйнуванням.

Інтернет-видання From-UA звернулося до відомого українського аналітика Олександра Кочеткова з проханням прокоментувати цю ситуацію, а також пояснити, чи дійсно удар по Кабміну свідчить про зміну тактики Кремля:

– Стосовно змінення тактики, так, дійсно, Путін повернувся з саміту ШОС більш впевненим, і різні оглядачі це помічають. Після розмови з Сі Цзіньпіном, який, мабуть, пообіцяв продовжувати економічні стосунки і не піддаватися на тиск з боку ЄС та США щодо припинення закупівлі Китаєм енергоносіїв, Путін отримав впевненість. Так само і Індія не дуже збирається припиняти поставки, можливо, в майбутньому, але зараз – ні.

Головне, чого не вистачає Путіну для ведення війни, це гроші. От гроші йому пообіцяли, що вони будуть. Певна підтримка неофіційна, на рівні сучасних технологій теж буде. І тому він повернувся впевнений. Він дійсно готовий переходити до мирних переговорів, але ближче до зими, коли можливості наступу і захоплення української території об'єктивно зменшаться. Почнеться зима, осінь, навіть танки не їдуть – фронт тоді зупиниться, і тоді він, можливо, перейде до переговорів.

А зараз він буде посилювати тиск, просуватися, намагатися захопити якнайбільше української території, в першу чергу на Донбасі. Це не новина, це не зміна якоїсь тактики, абсолютно ні.

Стосовно удару по Кабінету Міністрів. Подібні удари вже були: ракети прилітали поблизу Офісу президента, метрів за 250, уламок крилатої ракети впав на площу перед Верховною Радою, а безпосередньо крилата ракета падала біля мосту Кличка, який веде до ВР. У 2022 році били по будівлі Міністерства оборони, намагалися влучити по СБУ – не вдалося, метрів 700 промах. Тобто б’ють по центрам прийняття рішень – це не новина. Новиною є те, що у 2025 році після певної перерви подібні удари відновилися.

– Ви згадали, що після візиту Путіна до Китаю з'явилася впевненість і вони ескалюють напади. Чи можна пов’язувати це з конкретними домовленостями між Росією та Китаєм?

– Можна пов’язувати. Алек якби вони дійсно хотіли знищити центри прийняття рішень, то атакували б не поодинокою ракетою Кабмін, а десятьма ракетами. І зокрема не крилата ракета “Іскандер”, яка збивається досить надійно. Я чесно здивований, що саме крилата ракета долетіла до центра Києва – це певний промах наших зенітників. Якби вони хотіли знищити Кабмін, використали б псевдобалістичні або балістичні ракети, які значно складніше збивати. Якби їх було десять, певна частина обов’язково влучила б у Кабінет Міністрів.

Але це ні на що не вплине. По-перше, там ще з радянських часів дуже надійні сховища, які витримають навіть ядерний удар поблизу. Тобто є куди урядовцям сховатися. Таке саме є і під Офісом президента, дуже надійне, і під Верховною Радою теж є підземні переходи, де можна сховатися.

Ця поодинока ракета у напрямку Кабінету Міністрів сприймається скоріше як зневага до Трампа, до його зусиль. Це не зміна тактики – це фактично показова дія, що на мирні ініціативи та спроби тиску на Путіна він абсолютно не реагує. Більш зухвалим викликом було б, якби ракета атакувала посольство США. Поки що цього не відбулося, але не здивуюся, якщо згодом буде і таке.

Ескалація буде нарощуватися, але це ніяк не пов’язано з візитом Путіна до Китаю. Це його тактика – захопити якнайбільше території цього року та, якщо перейти до мирних переговорів, отримати найкращі умови для себе.

Олександр Кочетков
політичний експерт
Поділитися у Facebook
Останні новини