Андрій Новак. Валютні гойдалки в Україні — це результат ігор на курсі, а не наслідок світових подій

Останніми днями в Україні активно обговорюють ситуацію на валютному ринку після помітного послаблення гривні. У банках та обмінниках курс долара піднімався до рівня понад 44 гривні, а євро — до близько 51–52 гривні. При цьому Національний банк заявляє, що міжнародні резерви України залишаються рекордними і перевищують 57 млрд доларів, що є історичним максимумом для країни. Експерти зазначають, що ці резерви формуються, зокрема, завдяки фінансовій допомозі міжнародних партнерів і дають НБУ можливість впливати на валютний ринок через інтервенції. На цьому тлі в інформаційному просторі з’являються різні пояснення коливань курсу — від глобальних факторів і геополітичних ризиків до внутрішніх економічних процесів.

Інтернет-видання From-UA попросило прокоментувати ситуацію з курсом валют українського економіста, вченого та громадського діяча Андрія Новака, запитавши його про те, яким є прогноз щодо долара та євро і як це вплине на українську економіку:

— Те, що сьогодні відбувається девальвація гривні, ми чуємо пояснення і аргументацію, що це нібито через воєнні події на Близькому Сході. Але насправді події на Близькому Сході, який знаходиться, по-перше, дуже далеко від України, а по-друге, не мають ніякого прямого впливу на курс гривні з двох основних причин.

Перша причина: Національний банк України зараз має рекордні золотовалютні резерви — 57 млрд доларів. Це в 2,5 рази більше, ніж найбільші резерви, які у НБУ були в найблагополучніші мирні роки. Це по-перше.

По-друге, при цьому Україна має зараз значно менші зовнішньоекономічні торгові обороти, ніж до повномасштабного вторгнення. Тобто при значно менших оборотах зовнішньоекономічних, маючи рекордні, в кілька разів більші золотовалютні резерви, ніж при значно більших оборотах раніше, НБУ має всі необхідні інструменти і можливості для того, щоб забезпечувати стабільність грошової одиниці. І війна в Ірані проти своїх сусідів точно не має ніякого прямого впливу на курс гривні.

Просто зараз цією війною, очевидно, вирішили прикритися, як ширмою, для того, що називається валютні спекуляції. Логіка проста: на фоні війни в Ірані нафта зросла в ціні, «ай-яй-яй», весь світ слідкує за цим у прямому ефірі — от давайте ми тут трошки пограємось на валютних операціях, на коливаннях гривні туди-сюди. Оце саме те, що зараз насправді відбувається на валютному ринку.

— А сюди ще відносять і спекуляції на ціни на газ, нафту, бензин? Це один ланцюжок проблеми?

— Те, що зараз спекулюють на війні на Близькому Сході в різних напрямках, це є очевидним. Навіть на ринку пального, який нібито знаходиться під впливом того, що відбувається навколо Ірану, але насправді не було в Україні причини для такого різкого, тим більше одночасного підвищення цін на пальне. Тим більше на однакову величину по кожному виду пального у всіх основних мережах АЗС в Україні одночасно.

Чому я так кажу? Тому що будь-яка мережа АЗС, особливо в умовах війни та враховуючи підвищені ризики, має на своїх складах запаси пального мінімум на місяць, дехто на два, а дехто формує свої запаси навіть на 3 місяці. І тому, коли буквально за кілька годин після початку активних воєнних дій в Ірані фактично на всіх заправках в Україні одночасно піднімається ціна приблизно на однакову величину — що це означає? Це означає не що інше, як монопольна змова 5-6 основних гравців найкрупніших мереж АЗС.

І в цих умовах виникає дуже простеньке запитання: а де Антимонопольний комітет України? Це його основна функція — слідкувати за тим, щоб природні монополісти не надто піднімали ціни на свої товари і послуги, а на тих ринках, де є можливість монопольних змов, не допускати їх. Особливо у таких форс-мажорних обставинах, як зараз ці події на Близькому Сході. Тобто виникає логічне запитання: для чого ми, платники податків, утримуємо цей державний орган?