Володимир Фесенко. Переговори зайшли у глухий кут, найближчими місяцями бої на фронті лише посиляться
Тема мирних переговорів та завершення війни знову опинилася в центрі уваги після резонансної заяви Президента України Володимира Зеленського. Глава держави повідомив, що російська сторона під час контактів озвучила конкретні часові рамки — два місяці на вихід українських сил із території Донбасу, погрожуючи в іншому разі висунути нові, жорсткіші умови миру. Водночас офіційні представники Росії публічно не підтверджували подібних формулювань, що лише посилило дискусії щодо реального змісту переговорів. На цьому тлі знову актуалізувалося питання: чи справді йдеться про жорсткий дедлайн, чи це елемент політичного тиску.
Інтернет-видання From-UA попросило прокоментувати цю інформацію українського політолога, голову правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимира Фесенка і запитало, чи можна вважати заяви про «два місяці» реальним ультиматумом Росії щодо Донбасу:
— Багато хто каже, що це ультиматум, який нам пред’явили, але насправді йдеться про те, що росіяни озвучували під час переговорів. Це не якась окрема публічна заява. Зверніть увагу: Пєсков ніяк не коментує цей срок. Ймовірно, такі речі могли звучати з боку когось із переговорників — можливо, Мединського чи інших представників російської сторони.
Фактично йдеться про вимогу виведення українських військ з Донбасу. І, на жаль, проблема не лише в позиції Росії — американці також просувають подібну ідею. Головна проблема саме в тому, що американці підтримують цей підхід, а не в тому, що росіяни його висувають.
Щодо можливостей Росії: вона не може за два місяці захопити Донбас. Вони не змогли це зробити за чотири роки повномасштабної війни, а якщо рахувати з 2014 року — то вже понад десять років. Тому про які два місяці може йти мова? За оцінками різних експертів — як західних, так і російських — за нинішніх темпів просування російським військам знадобиться щонайменше два роки, щоб повністю захопити територію Донбасу, яка наразі контролюється Україною.
Тобто це не ультиматум, а шантаж — спроба політичного і психологічного тиску як на Україну, так і на Сполучені Штати. Ідея полягає в тому, щоб змусити Україну вивести війська з Донбасу в обмін на припинення вогню. Це елемент переговорної тактики. Цей тиск, по суті, не працює, але Зеленський озвучив це, щоб продемонструвати реальний перебіг мирних переговорів.
Щодо так званих «нових вимог» — тут немає сенсу говорити про щось принципово нове. Я нагадаю: американці певною мірою повірили Путіну і російській стороні, що Росія може обмежитися Донбасом. Але важливо розуміти, що жодного разу ні Путін, ні Лавров, ні інші представники російської влади не відмовлялися від претензій на Херсон і Запоріжжя. Так само нікуди не зникли вимоги щодо «денацифікації» і «демілітаризації». Усі ці пункти були зафіксовані ще в офіційних вимогах Росії, які озвучувалися під час переговорів у Стамбулі в червні минулого року. Вони залишаються актуальними і зараз. Просто американцям здається, що Росія може звузити свої апетити до Донбасу.
— Які перспективи перемовин, як вони далі будуть розвиватися?
— Якщо ключовим питанням залишатиметься територіальне — тобто виведення українських військ з Донбасу — це гарантований глухий кут. Це тупикова ситуація. Щоб із неї вийти, потрібно змінити саму логіку переговорів і винести на перший план інше питання. Зеленський намагався це зробити, запропонувавши тему припинення вогню.
Якщо американці це зрозуміють і почнуть тиснути на Росію з метою зміни порядку денного, тоді з’явиться шанс на просування. Але станом на зараз такого сценарію немає.
У найближчі місяці, навпаки, слід очікувати інтенсифікації бойових дій. Росія намагатиметься досягти своїх цілей військовим шляхом, насамперед на Донбасі, але не тільки там. Поки не стабілізується ситуація на фронті і не завершиться весняно-літня військова кампанія, змістовних переговорів про завершення війни не буде. Переговори формально триватимуть, але результату вони не дадуть.