Олексій Голобуцький. Чи залишить Трамп Україну без зброї і допомоги?
Останніми днями у західних медіа з’явилась інформація про можливу зміну підходів США до підтримки України на тлі загострення ситуації на Близькому Сході. Зокрема, видання Financial Times повідомило, що Дональд Трамп може використовувати питання військової допомоги Україні як інструмент тиску на європейських союзників. За інформацією видання, президент США нібито погрожує припинити постачання зброї Україні, якщо Європейський Союз не приєднається до очолюваної США коаліції для забезпечення безпеки в Ормузькій протоці.
Інтернет-видання From-UA попросило прокоментувати дану інформацію політолога, заступника директора Агентства моделювання ситуацій Олексія Голобуцького, наше запитання стосувалося реальності таких перспектив та того, як Україні виходити з цієї ситуації?
— Зараз у Трампа серйозні проблеми. В його адміністрації відбуваються звільнення, триває війна, і ліволіберальна преса намагається «добити» його з різних боків. Поява такої інформації в ЗМІ абсолютно не означає, що це стовідсоткова правда. Варто пам'ятати, що вісімдесят відсотків того, що говорить Трамп, потім не відповідає дійсності. Тобто він міг це сказати, але це не означає, що він дійсно збирається так чинити. Те, що зараз з'явилася інформація про можливе припинення допомоги Україні, не стане для нього найголовнішою проблемою з точки зору ліберальних ЗМІ, але це дуже серйозно вдарить по його позиціях серед поміркованих республіканців — тієї категорії виборців, які могли б за нього проголосувати. Вони побачать у поглядах Трампа повний хаос.
Щодо нас, то якщо цей сценарій здійсниться (а я повністю цього не відкидаю), це природні речі. Якщо операція триватиме в поточному режимі ще місяць, я думаю, ми витримаємо. Якщо ж він піде на повномасштабну сухопутну операцію, то йому дійсно буде вже не до продажу зброї. Стосовно розвідданих — так, вони допомагають, але є сфери, де американські можливості критичні: це ракети Patriot та певні категорії специфічної розвідки. Але нам треба розуміти, і я думаю, що це вже розуміють: ми живемо в такому режимі більше року, і треба звикати, що Америка не буде допомагати так, як раніше. Це інший континент, інші інтереси.
Америка жодним чином не бере участі в цій війні — мається на увазі, ні на чиїй стороні, і не брала раніше. Просто у Байдена було своє бачення того, як ця війна повинна відбуватися і під яким контролем. У Трампа є своє бачення: йому треба швидше це закінчити, бо йому необхідно домовлятися з Росією і робити її якщо не союзником, то нейтральною країною у протистоянні з Китаєм. В принципі, Байден вирішував ту саму задачу, хоча трохи інакше. Ні про яке знищення чи поразку Росії мова не йшла ні при Байдені, а тим більше при Трампі. Просто при Байдені, на думку Трампа, це занадто дорого коштувало. Він пропонує Росії самій заробляти на союзі з Америкою.
Тому таких кроків можна очікувати, але вірогідність їх не така вже й висока, просто виходячи з того, що зараз якоїсь особливої допомоги і так немає. А те, що він вдається до такого шантажу, говорить про його бажання, щоб ця війна не виглядала виключно як його авантюра. Він хоче уникнути враження, ніби перебуває під повним впливом Ізраїлю, бо це теж важко пояснити своєму виборцю. Симпатії до Ізраїлю в світі різко падають вже не перший рік, і роль «пішака в руках Нетаньяху» — не найкращий варіант для нього. Звичайно, якби до коаліції долучилися 3-4 європейські країни, йому було б трохи легше — і в суто військових питаннях, і в репутаційних.
— Раніше Дональд Трамп заявляв, що Європа йому взагалі не потрібна, критикував її, а тепер, коли вона знадобилася, називає союзником. Як це розуміти?
— Ну, формально вони і є союзниками. Знаєте, чим Трамп подобається частині аудиторії? Можливо, це не найкраща характеристика, але якби я не був українцем, воно б мені навіть імпонувало. Якщо Лесь Подерв'янський назвав Росію «сикливим нацизмом», то ці люди нічого не бояться — вони як хочуть, так і кажуть. От вчора Трамп на якійсь закритій промові заявив, що треба забрати гроші з дитячих садків та медицини і кинути їх на війну — він дійсно так вважає. Каже: «У нас війна, яка соціальна допомога?». Так у нього в усіх питаннях.
Гренландію він хотів не тільки для себе. Він вважає, що оскільки США — найбагатша країна союзу з найбільшим військовим потенціалом, то вони будуть використовувати Гренландію з більшою користю. Якщо європейці перебувають у НАТО, це означає (в його логіці), що не тільки Америка допомагає Європі чи Україні, а й європейці повинні допомагати йому. Дуже конкретно і ясно. Те, що в завдання оборонного союзу не входить напад — його мало хвилює, він у такі «дрібниці» не заглиблюється.
Він говорить про це відверто, і європейцям треба приймати рішення: створювати новий оборонний союз, погоджуватися з Трампом чи шукати інші варіанти. А вони, як і наша влада, зайняли зараз дуже просту позицію: зробити все можливе, щоб Трамп наробив якомога більше помилок, програв у листопаді вибори до Конгресу, і нібито все повернеться назад. Цього не буде. Тобто програти він може, але зараз все занадто сконцентровано на персоналізації Трампа, ніби він якийсь «Гітлер». Насправді ж усе до цього йшло, просто Трамп дуже пришвидшив ці процеси.
Америка відходила від глобальних справ, це не в її інтересах. Коли створювалося НАТО і взагалі цей європейсько-американський союз, половина Європи лежала в руїнах, і це була допомога. Американські інвестиції та відкриття ринку США підняли Європу з колін. А потім радянські, а згодом російські енергоносії перетворили Європу на дуже серйозного конкурента США. Причому на базі дешевших енергоносіїв. Це стало серйозною проблемою для Штатів ще наприкінці 90-х, бо почав активно розвиватися Китай. Весь цей тиск тривав останні десятиліття. І тут ще виявляється, що в протистоянні з Америкою Європа займає не 100% американську позицію, а можливо, і взагалі антиамериканську, увійшовши в альянс із Китаєм. Цього теж не можна відкидати, адже для цього є серйозні причини і в Європи, і в Китаю. Ось чому все відбувається саме так.