Георгій Мазурашу. Примусова мобілізація та завезення мігрантів замість українців — це план знищення українського народу

Останнім часом в українському суспільстві не вщухають гострі дискусії довкола методів мобілізації та боротьби з корупцією у сфері військово-лікарських комісій. Чергову хвилю обговорень спровокувала заява народного депутата Сергія Нагорняка, який запропонував анулювати абсолютно всі довідки про інвалідність, окрім тих, що були видані пораненим військовим з 2014 року, стверджуючи, що 98% з них є купленими. Крім того, парламентар виступив за впровадження офіційного механізму платної відстрочки від служби «в білу».

Інтернет-видання From-UA.org попросило прокоментувати дану інформацію народного депутата України IX скликання від партії «Слуга народу» Георгія Мазурашу, поставивши йому запитання про реальний стан справ із довідками та ініціативу щодо платної відстрочки:

— Якщо погоджуватися з тезою, що 98% довідок про інвалідність куплені, тоді… це вирок нашій державі був би.

Можливо, колега має на увазі, що українцям з реальними підставами для оформлення інвалідності доводиться платити, щоби лікарі чесно підтверджували наявність цих підстав.

Я таких історій чую багато. І регулярно пропоную давати мічені гроші для «рєшання питань». Але люди хочуть просто вирішити свої проблеми, а не підставляти корупціонерів. Бо при такій співпраці саме люди можуть залишитися «крайніми», коли інформацію про «спецоперацію» зіллють.

Але під час воєнного стану це все розмови навколо наслідків. А наслідки це рабовласницької філософії, яка у нас панує.

Щодо «платної відстрочки»… Власне, і я давно пропонував змінити рабовласницькі підходи на прагматичні – з метою реально підвищувати спроможність України чинити опір агресорам, а не просто ганятися за реально неспроможними захистити Вітчизну (з різних причин), аби заганяти в армію «всіх підряд для кількості».

Інша справа, що «плата за відстрочку» може бути, на моє переконання, лише у формі певних підвищених відсотків військового збору, а не так, аби підтверджувати тезу, що війна лише для бідних… Тобто по суті я би підтримав, але виключно в рамках «мобілізації здорового глузду».

— Пане Георгію, як ви ставитеся до таких ініціатив колег? Чи обговорюєте ви їх між собою?

— Далеко не всі питання обговорюються всіма на рівні «між собою». Але, так, іноді актуальні проблеми обговорюються «за чаєм». Особисто я найбільше комунікую з нашими з Президентом виборцями. Мало хто з колег охочий на такі сенситивні теми спілкуватися. Легше «ховати голову в пісок».

— Чому саме всі ті інваліди, які воювали з 2014 року? А як бути з тими справжніми інвалідами, які отримали законно інвалідності до початку повномасштабного вторгнення? Чи не цинічно це?

— Коли ми обговорюємо перспективи скасування всіх довідок про інвалідність, крім списаних УБД, – це ще один елемент розколювання суспільства, на мою думку.

Повторюю, достатньо припинити ставитись до громадян, як до рабів, припинити заганяти і утримувати людей в армію силою, і більшість цих проблем відпали би як не актуальні.

І наша країна була би сильнішою комплексно.

— Мобілізувати українців силою і завести в Україну бангладешців й інших для роботи на наші робочі місця? Це справедливо?

— Заганяти і утримувати українців в армії силою, і в цей же час на високому рівні говорити про перспективи залучення до України бангладешців, пакистанців і т.п. для роботи на нашу економіку – це по суті план знищення Українського народу, так я це сприймаю.

— І якщо вже і піднялося питання про оплату за «білу відстрочку», то якою має бути ця сума?

— Думаю, реалістично можна було би говорити про якийсь збільшений відсоток воєнного збору, наприклад, +10%, а не фіксованої суми.

— Виходить так, що народний депутат вирішив оцінити чиєсь життя? А хіба є ціна на життя?

— Певно, не дуже коректно мені інтерпретувати висловлювання колеги. Думаю, він не оцінює життя, а намагається на умовах здорового глузду оптимізувати рішення і дії у воюючій країні. Сподіваюсь, саме про це мова.

— Тобто, приходимо до того, що ця війна для бідних? Немає грошей – йди на війну, а якщо є гроші – то ти в «дамках»?

— А щодо «війна для бідних», то люди, які мають великі статки, і тепер спокійно можуть вирішити питання немобілізації або виїзду за кордон.

Водночас, є й немало небідних, які Добровольцями стали на захист Вітчизни. Це залежить не від майнового стану, не від посад і статусів, а виключно від наявності чи відсутності необхідних фізичних та морально-вольових якостей для виконання бойових чи інших важливих завдань в Силах оборони.

Рабовласницькі підходи підвищують не обороноздатність, а рівень схематозу в Україні та відтоку українців за кордон.