Андрій Золотарьов. У Залужного є всі шанси стати президентом, але час працює проти нього
В українському політичному просторі з новою силою розгорілися дискусії щодо можливих президентських виборів та потенційних конкурентів чинної влади. Приводом для цього стали інсайти про недавню закриту зустріч Володимира Зеленського з екс-головнокомандувачем ЗСУ Валерієм Залужним та керівником Офісу президента Кирилом Будановим, на якій обговорювалися їхні виборчі плани. Ситуацію також підігрівають активні кулуарні обговорення сценаріїв розширення повноважень глави держави. На цьому тлі політики та експерти намагаються спрогнозувати, чи розпочнуть в Україні виборчий процес уже найближчої осені, незважаючи на бойові дії, що тривають.
Інтернет-видання From-UA.org звернулося до українського політолога, голови «Українського інформаційно-аналітичного центру «Третій сектор» Андрія Золотарьова, поставивши запитання про те, чи справді наближаються вибори і наскільки впливовою фігурою проти президента Зеленського є Залужний:
— Дійсно, якщо Залужний висуне свою кандидатуру, це створить серйозні проблеми для Зеленського. У такому разі доведеться або інсценувати вибори й буквально вигадати результат, що, звісно, може викликати сумніви щодо легітимності, або змиритися з реальністю. Але треба розуміти, що будь-які більш-менш конкурентні вибори Зеленський програє. А отже, результат цієї зустрічі, судячи зі слів Гончаренка, — це те, що Зеленському не вдається вибудувати оптимальну для нього конфігурацію виборчої кампанії. Бажано, щоб Залужний йшов разом із ним і не висувався на президентських виборах.
Я думаю, що радники Залужного чудово розуміють: треба розраховувати на те, що він має брати участь у президентській кампанії. Хоча б тому, що є розрахунок на наступні парламентські вибори, а якщо ти пропускаєш президентські вибори, відповідно, і шанси на парламентських виборах стрімко знижуватимуться. Тому це величезна проблема для Зеленського. І, судячи з тієї інформації, що доходила до нас, Зеленський був надзвичайно зацікавлений у тому, щоб він не брав участі.
Що стосується Залужного, то останнім часом — і це було помітно — складається таке враження, що його політтехнологи потихеньку раз за разом створюють такі ситуації, які потроху принижують Залужного, розчаровують у ньому. Ну погодьтеся, коли «залізний генерал» починає філософствувати про образ перемоги... Генерал має бути гранично конкретним, чітким і зрозумілим, а коли Залужний блукає думками, це дуже серйозно грає йому на шкоду.
— А як щодо Кирила Буданова? Можливо, Зеленський робить ставку на Буданова, з огляду на те, що той зараз очолює Офіс президента?
— Можливо, з огляду на те, що Буданов після певного періоду — пам’ятаєте, у квітні він робив заяви, зокрема щодо церкви, які привернули увагу, умовно кажучи, «адекватників». І зараз, судячи з останніх подій, особливо на тлі флешмобу з орденами, він чітко проявив себе як лояліст, як член команди. Можливо, мається на увазі, що Офіс зробить ставку на нього як на наступника, який гарантує Зеленському спокійний відхід від справ і те, що його не будуть переслідувати.
Але поки що самі вибори залишаються під великим знаком питання. По-перше, війна ще не закінчилася, і поки що я не бачу ознак того, що зброю опустять. Наразі все, навпаки, рухається в напрямку ескалації.
— А навіщо тоді знову підняли тему виборів? Невже самі депутати не розуміють, що за нинішніх умов їх не буде?
— Виборів не буде, умов немає — але до виборів почали готуватися. Я дивлюся на факти. Я бачу в інформаційному та організаційному плані дії з боку низки команд, скажімо, Петра Порошенка, які чітко свідчать про те, що підготовка до виборчої кампанії розпочалася. У когось вона відбувається активніше, у когось — менш активно, але такі ознаки майбутніх виборів, коли їхня перспектива ховається десь далеко за туманом війни, свідчать про те, що, можливо, ми чогось не знаємо. Можливо, за лаштунками вже все вирішено, але факт залишається фактом — підготовка до виборів розпочалася.
Чи відбудуться вони восени? Якщо брати до уваги 2026 рік, то згідно із законом на президентську кампанію потрібно 90 днів. Тоді війну слід зупинити не пізніше Дня незалежності, тобто до середини серпня. Вересень — це вже критично, оскільки зрозуміло, що в другій половині грудня люди вже думають про інше, а не про вибори. Проводити вибори під ялинку, незважаючи на надзвичайність ситуації, це трохи не те.
Тому поки що перспектива виборів залишається скоріше предметом політичних спекуляцій. Наразі я бачу, що Володимир Олександрович Зеленський не збирається йти з влади. Бачите, вчора Штілерман запропонував: давайте просто призначимо Володимира Олександровича не Бетменом, а Гетьманом, надамо йому надзвичайні повноваження. Мосійчук підозрює, що все це робитиметься заради перетворення президентської влади на таку «демократуру» — тобто гібрид диктатури з демократичним антуражем. І все це робитиметься під прикриттям руху в бік ЄС, євроінтеграції.
— Якщо оцінювати шанси Буданова та Залужного на перемогу, то у кого вони вищі?
— Чи краща ситуація у Залужного? У нього вже сформувалася міфологема «залізного генерала». Це значно полегшує роботу технологів кампанії. Тобто, коли є міфологема, з нею важко боротися. Ось з Ющенком класичний приклад: була міфологема найкращого банкіра Європи та успішного прем’єра-реформатора, і за часів Кучми, попри всю міць державної машини та конкурентів, нічого з ним зробити не могли.
— До речі, Леоніда Кучму нещодавно нагородили у Верховній Раді.
— Ну, це інша справа, це за його внесок у Конституцію. Багато хто побачив у цьому такий оксюморон, жартували, що ще б нагородили премією імені Гонгадзе за великий внесок у боротьбу за свободу слова, з головою Гонгадзе на медалі.
Що стосується Кучми, як би там не було, але все-таки за його часів існував парламентаризм. Дійсно, хоча потім це спростували, уточнивши, що нагорода носить ім’я не Чорновіла, а Лук’яненка, але, в принципі, Чорновіл був цілком доречним. Оскільки, як би там не було, але тоді депутат був авторитетом, від них щось залежало, вони могли сказати «ні», як це було з конституційною реформою, яку Кучма хотів провести. А зараз депутати абсолютно не самостійні й не суб’єктні, а крім того, ще й персонажі, які постійно потрапляють у скандали. Тому все пізнається у порівнянні.
Повертаючись до Залужного. У Залужного є шанс, але чим далі, тим гірше. Тобто для нього було б оптимально, якби вибори відбулися у 2023 році — він би з легкістю переміг будь-кого. А зараз об’єктивної соціології у нас немає з відомих причин, її неможливо провести в умовах нинішньої України, коли три чверті опитаних відмовляються відповідати на запитання. Ну а відповіді решти чверті — там ще теж є люди, яким на все начхати.
Тому рейтингам вірити не можна, але, тим не менш, рейтинги регулярно оприлюднюють. Там діють в інтересах умовної «партії мерів», з Кімом, з Тереховим — зрозуміло, проект уже готується, розпочалася розкрутка. Люди й гадки не мають, хто такий Терехов, але, тим не менш, його розкручують. Ось точно так само і з Залужним. Але чим далі для нього, тим гірше. А Буданов йтиме як епігон Зеленського — пролетить зі свистом.