Руслан Бортнік. Цей уряд уражений «міндічгейтом», три міністри під слідством, тому Зеленський змушений його змінити
В Україні готується масштабна урядова криза та серйозне перезавантаження Кабінету міністрів після заяви про відставку прем'єрки Юлії Свириденко. Основним кандидатом на посаду нового глави уряду в політичних колах називають керівника «Нафтогазу» Сергія Корецького. Разом із цим у ЗМІ активно обговорюють плани щодо переміщення Михайла Федорова з посади міністра оборони назад на віцепрем'єрську посаду, тоді як оборонне відомство може очолити чинний голова МВС Ігор Клименко. Також ходять чутки про можливе призначення Олександра Поклада новим очільником СБУ на тлі резонансних корупційних розслідувань, зокрема так званого «міндічгейту», та гучних скандалів навколо військових підрозділів і мобілізаційних процесів у регіонах.
Інтернет-видання From-UA.org попросило прокоментувати заплановані кадрові ротації в Кабміні українського політолога, політичного експерта та директора Українського інституту політики Руслана Бортніка, запитавши його, навіщо президенту знадобилися такі зміни в уряді, чому озвучуються саме ці кандидатури та наскільки ефективно знову переводити Михайла Федорова на посаду віцепрем'єра після всього пів року роботи в Міноборони:
— Це все відбувається з двох ключових причин. Перша пов'язана з тим, що президент незадоволений роботою уряду і його складом. Мова йде не лише про ефективність роботи самого уряду, а й про те, що уряд почав вростати корінням у парламентську більшість, почав демонструвати останнім часом більшу суб'єктність. У його складі є міністри, які чи політично, чи репутаційно більше не влаштовують президента.
Нагадаю, що цей уряд був наслідком дуумвірату Зеленського і Єрмака, він був тяжко уражений "міндічгейтом". Три його міністри під слідством, деякі люди ще фігурують у справах. Окремі фігури з цього уряду були останнім часом, мені здається, недостатньо лояльними до президента — загравали, наприклад, з антикорупційною вертикаллю. Тому це перший блок причин.
Тобто президент, обнуляючи цей уряд, намагається таким чином відновити його репутаційну складову. Бо якщо уряд непопулярний, а президент його утримує, ця непопулярність лягає тінню і на самого президента: якщо в уряду немає рейтингів, то далі падають й рейтинги президента. Новий уряд — це елемент нової надії, це більш позитивні очікування від суспільства. Він матиме якісь свої рейтинги, які амортизуватимуть критику влади і критику президента. Тобто це такий інформаційно-політтехнологічний крок. Ну і, оновлюючи уряд, президент таким чином прибере або змінить нелояльних міністрів чи міністрів, які йому не подобаються.
Ви вже згадували про Федорова. Віцепрем'єр — це ніби посада вище, але віцепрем'єр переважно не має портфеля і ні на що конкретно не впливає, це здебільшого роль весільного генерала. Якщо ця посада не поєднується з якимось міністерством, тобто людина є тільки віцепрем'єром і не обіймає ще посади міністра за напрямком, — це майже виключно роль весільного генерала, який майже ні на що не впливає. Має офіс, красиву табличку на дверях і не має майже ніякого реального впливу. Це може стосуватися і Федорова, і Качки, і ще кількох фігур.
— Радник Міноборони "Флеш" випустив допис, у якому заявив, що Федоров не просто так летить з посади, бо "він, схоже, наступив на хвіст дуже потужним корупційним схемам, а імена, які через це втрачають величезні гроші, завжди шукають способи усунути незручного".
— Кажуть, що він незадоволений генералами, що він намагався звільнити Сирського. Західна преса пише про те, що він боровся з корупцією. Очевидно, що є якісь конфлікти інтересів. Сам Федоров належить до іншого покоління політиків, з антикорупційною вертикаллю мав гарні відносини, був нею підтриманий — що теж багато кому в Офісі не сподобалось. Але це перший блок причин.
І другий блок причин — це зміна фокусу діяльності влади. Якщо відбудеться ця перестановка в уряді і на посаду прем'єра прийде пан Корецький, Клименко піде на Міністерство оборони, а Поклад стане головою СБУ, це буде явною ознакою того, що тепер фокус влади буде не зовнішній, а внутрішній. І головним завданням такого складу уряду буде забезпечення внутрішньої стабільності, внутрішнього порядку.
На фоні скандалів навколо "Скелі", 155-ї бригади, мобілізаційного бунту у Львові, який у меншому форматі час від часу повторюється на вулицях інших міст, у діях влади — якщо відбудуться такі кадрові перестановки — простежуватимуться намагання встановити жорсткіший контроль за внутрішньою ситуацією в Україні. У війні на виснаження стабільність тилу важливіша навіть, ніж ситуація на фронті. Схоже, президент розуміє це, і тому це намагання посилити внутрішню вертикаль управління, контроль за мобілізаційними протестами, контроль над протестною діяльністю, над можливими спробами дестабілізації ситуації. Саме так варто розцінювати ці зміни.