Володимир Фесенко. Головним випробуванням для Драпатого стане необхідність посилення мобілізації

Кадрові перестановки у вищому військово-політичному керівництві України спричинили чималий резонанс у суспільстві та армії. Початком кризи стало рішення президента Володимира Зеленського про звільнення Михайла Федорова, що викликало хвилю публічних демаршів і протестів. Намагаючись стабілізувати ситуацію, глава держави ухвалив рішення про відставку Головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського та призначення на цю посаду Михайла Драпатого. Нові кадрові рішення покликані зменшити напругу як у самому війську, так і в суспільному просторі. Втім, на думку аналітиків, це лише часткове розв'язання поточних проблем, а подальший перебіг подій залежатиме від остаточного врегулювання «питання Федорова».

Інтернет-видання From-UA.org попросило прокоментувати дану інформацію українського політолога, голову правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимира Фесенка й запитало, чи була заміна Сирського на Драпатого вимушеним кроком для президента, ци є це виходом з ситуації яка склалася, і як далі розвиватимуться події:

— Це не повний вихід, це часткове розв'язання поточних політичних проблем, але подальший розвиток політичної ситуації залежить від того, як буде вирішена проблема Федорова.

Помилка була з самого початку — зі звільненням Федорова. Саме звільненням Федорова Зеленський відкрив скриньку Пандори. Він не очікував цілого ланцюжка негативних проблем, які виникнуть для нього і, на жаль, для країни також. Він думав, що все пройде достатньо спокійно, швидко, не буде великого резонансу, а вийшло зовсім навпаки — зокрема й внаслідок публічного демаршу Федорова, виникнення картонового майдану тощо.

Він думав, що вирішив проблему протистояння між Сирським і Федоровим, а з'ясувалось, що, навпаки, ця проблема стала публічною, вона вийшла у публічний простір, і виникла вже і проблема Федорова, і проблема Сирського. І тому, я думаю, вже як мінімум на початку тижня стало очевидно, що доведеться, мабуть, змінювати командувача ЗСУ. Проблема була лише в тому, на кого змінити.

Я думаю, що Зеленський коливався, тому що тут потрібно було знайти людину, авторитетну для війська, людину, яка має відповідні якості саме для посади командувача ЗСУ. Значна частина потенційних кандидатів — це командири корпусів, але вони ще не доросли до цього рівня. Потрібна була людина, яка знала, як керувати військами на загальнонаціональному рівні.

Схоже, що Зеленський обирав між двома кандидатами: це Олег Апостол, командувач Десантно-штурмових військ, і Михайло Драпатий. У чому була проблема? Драпатий був близький до Федорова, і Федоров його відзначав. Плюс, очевидно, були симпатії, в тому числі й на майдані, у бік Драпатого, і це могло стримувати Зеленського, тому що було б очевидно: це не зовсім підконтрольний йому командувач ЗСУ, яким був Сирський. Апостол був би таким підконтрольним.

Але зіграли роль популярність Драпатого, його авторитет у військах і той факт, що він фактично єдиний з потенційних кандидатів мав досвід роботи на загальнонаціональному рівні у військах. Він свого часу був заступником начальника Генштабу, і головне — приблизно два роки був командувачем Сухопутних сил, причому найвлучнішим у нашій історії.

Нагадаю, свого часу Сирський став командувачем ЗСУ з посади командувача Сухопутних сил після звільнення Залужного. І тут така сама історія. Не зараз, а раніше Драпатий був командувачем Сухопутних сил. І з цієї точки зору це, в принципі, логічне призначення. Але, безумовно, це і жест у бік Федорова, намагання, можливо, знайти новий кадровий пасьянс, більш компромісний, щоб показати Федорову: "Бачиш, я готовий йти тобі назустріч, але й ти маєш йти на компроміс".

Водночас це жест і в бік громадської думки. Не треба думати, що Драпатий став новим Залужним. Ні, його ще далеко не всі знають. Коли призначали Сирського, частина людей (від чверті до третини) взагалі не знала, хто він такий. У нас серед військових тоді знали тільки Буданова. Ще один приклад: Білецький, командир 3-го армійського корпусу — і реклама є, і в минулому він народний депутат, але ви здивуєтесь: значна частина українців не знає, хто такий Білецький. Та сама ситуація і з Драпатим.

Тим не менш, в армії він — відома фігура, яка викликає авторитет і повагу. Тож з точки зору стабілізації ситуації в ЗСУ та часткового зменшення напруги в суспільстві навколо всіх цих кадрових перестановок це правильне рішення. Хоча, безумовно, Зеленський тут іде на певні ризики для себе.

— Валерій Залужний заявив, що Головнокомандувачу Драпатому буде значно важче, ніж він собі уявляє, однак йому точно ніколи не буде соромно, оскільки це людина честі й не має ідолів. Що, на вашу думку, мав на увазі Залужний під словами «значно важче, ніж він собі уявляє»?

— Зараз відбувається ескалація війни. За оцінкою військових експертів, у Росії все ж є певні ресурсні переваги, і головний ризик на найближчу перспективу — це ризик масової мобілізації в РФ. І тоді нам доведеться відповідати так само посиленням мобілізації. У нас і так мобілізація триває, але якщо Росія буде призивати в армію, наприклад, додатково пів мільйона людей, нам доведеться робити те ж саме. В менших обсягах, бо одразу призвати пів мільйона просто фізично неможливо з різних причин, але доведеться максимально збільшити масштаби мобілізації.

У нас і так є внутрішня напруга навколо мобілізації, а нею займаються військові структури: ТЦК підпорядковуються Генштабу та Сухопутним силам. І враховуючи, як у нас ставляться до мобілізації, це буде серйозною проблемою та викликом для нового командувача.

Плюс складна ситуація на окремих ділянках фронту. Нестача особового складу для того, щоб стримувати ворога на цих ділянках: перш за все це костянтинівський напрямок, там дуже непроста ситуація, а також Гуляйполе та Лиман — там у росіян є перевага в чисельності. Вони сконцентрували близько пів мільйона осіб на цих трьох напрямках — більшу частину свого контингенту з 720 тисяч на території України, і це серйозний виклик. А у нас є нестача особового складу.

Я, безумовно, не військовий експерт, є й інші ризики. Але треба виправляти й багато проблем, що накопичилися всередині самого війська. Я маю на увазі ті скандали, які були і з Лучановим, і зі "Скелею", та деякі інші проблеми. Тому треба зараз наводити лад у багатьох військових підрозділах і визначатися з подальшою стратегією бойових дій на суходолі.

У нас дуже непогана ситуація з діпстрайками та мідлстрайками, а от на суходолі є багато проблем, які треба виправляти. І те, що написав Залужний, я вважаю, що це якраз є добра порада старшого товариша. Це і нагадування про себе, до речі, і підтримка — що дуже важливо, це підтримка Драпатого в нинішній ситуації.