Борис Кушнірук. Ціни на пальне та заблоковані порти — це ще не катастрофа, справжні ризики попереду

В Україні прогнозують різке подорожчання пального: паливний експерт Дмитро Льоушкін заявив, що вже за 10 днів дизель на АЗС може коштувати 105 грн за літр, а бензин — 100 грн, пояснюючи це кризою на Близькому Сході та обмеженим доступом до додаткових обсягів нафти. Паралельно загострюється ситуація з морськими портами — з 21 липня судна фактично не заходять в українські чорноморські гавані через постійні атаки, що вже призвело до зупинки двох олійних заводів і поставило під загрозу роботу гірничо-збагачувальних комбінатів. Зокрема, компанія Ferrexpo повідомила про можливу зупинку Полтавського ГЗК через дефіцит обігових коштів і неможливість відвантажувати продукцію морем — після того, як одне з її суден було атаковане дроном у Чорному морі, а член екіпажу загинув. На тлі цього представники бізнесу попереджають, що затяжна блокада портів загрожує хвилею банкрутств в аграрному та металургійному секторах і може вдарити по всій економіці країни.

Інтернет-видання From-UA.org звернулося до експерта-аналітика та економіста Бориса Кушнірука з проханням прокоментувати загрози цінового стрибка на ринку пального до 100 гривень і більше, а також оцінити, як поточна блокада експортних шляхів позначається на ціноутворенні та чи не загрожує це загальним колапсом українській економіці:

— Дивіться, це різні проблеми. Нафтопродукти ми отримуємо через кордон з Румунією, Угорщиною, Словаччиною, Польщею, тобто ми отримуємо їх з різних джерел. Ціна на пальне зростає виключно від того, що відбувається на світових ринках, пов'язаних із кризою на Близькому Сході.

Що може зробити держава (як я про це вже писав і казав) — це тимчасово знизити ставку ПДВ. Тобто надати уряду повноваження тимчасово знизити ставку ПДВ на пальне до 7%. Чому саме на ПДВ? Ціна на нафтопродукти залежить значною мірою від акцизу і від ПДВ. У чому відмінність? Акциз сплачується на початку при ввезенні, таким чином з ним значно важче маніпулювати, і тому він сплачується з меншою проблемністю, ніж ПДВ. Знизивши ставку ПДВ і залишивши ставку акцизу, ви фактично не втратите надходжень, бо ціна на нафту зросла, відповідно ви отримуєте більше надходжень від сплати ПДВ просто за рахунок вищої ціни пального.

При такому підході ви можете, не втративши бюджетних надходжень, стримати зростання цін на пальне, яке справді вдарить по всій економіці, тому що воно всюди. Більш того, це ще й зменшить можливості для зловживань, у тому числі пов'язаних із домішками до пального, які зараз виробляють спиртозаводи, адже вони не підлягають акцизу. Крім того, це вирішить проблему з ціною.

Що стосується металургійної продукції та аграріїв: так, безперечно є великі проблеми. Але, на жаль, ми все це проходили в 2022 році, коли були закриті залізничні та морські коридори, і ми постачали потягами. Але потягами багато не вивезеш. Тому у нас можуть бути проблеми як у металургії, так і в аграріїв.

Але тут є ймовірність домовленостей. Враховуючи, що це буде бити і по самій Росії (у них експорт стрімко скоротився, переважна частина аграрки йшла через Чорне море, а через Іран чи північні порти — це неймовірно дорога логістика), вони теж зацікавлені. Можливо, буде домовленість за цей час, що ми взаємно припинимо завдавати ударів по портах і суднах. Я таке також не виключаю. В іншому випадку у нас можуть бути великі проблеми з аграрним сектором та металургією.

Але давайте відверто: по-перше, ми сьогодні залежимо від зовнішньої фінансової допомоги. Саме ця допомога забезпечує наше виживання. По-друге, ми імпортуємо товари не через порти, а через сухопутні кордони із сусідніми країнами ЄС. Отже, від моря ми зараз залежимо не настільки критично. З цієї точки зору я не очікую катастрофи, хоча це вдарить по економіці та зменшить власні надходження до бюджету.

— Пане Борисе, за яких умов українська економіка може дійсно «посипатися»? До чого готуватися та яких ключових ризиків варто чекати на перспективу?

— Найбільші ризики будуть пов'язані з зимою. З початком опалювального сезону Росія може почати масовано завдавати ударів по об'єктах енергетики та всій енергетичній інфраструктурі. Наскільки ми готові до цього, важко сказати, оскільки значна частина інформації не є публічною, і це логічно.

Що стосується атомних станцій: я впевнений, що Росія не наважиться на прямі удари по АЕС. В іншому разі вони будуть бити по трансформаторних підстанціях, щоб ускладнити передачу електроенергії. Така ситуація була минулої зими, і це цілком можливо цієї зими.

Єдине, я розраховую на те, що якщо подивитися на цикл зим, то минула була доволі холодною. Сподіваюся, наступна зима буде теплішою, і наслідки для функціонування країни та життєдіяльності людей будуть легшими.

Борис Кушнірук
економіст, екс-голова правління банку "Юнекс"
Поділитися у Facebook
Останні новини