Андрій Новак. Освіта, медицина, культура — звідки держава може забрати кошти на оборону?
Прем'єр-міністр України Сергій Корецький повідомив у Верховній Раді, що уряд запровадив жорсткий режим економії бюджетних коштів, не пов'язаних з обороною, і вже знайшов 70 млрд грн, які в повному обсязі спрямують на потреби Сил оборони. За його словами, дефіцит оборонного бюджету сягає близько 27 млрд доларів, тож уряд шукає додаткові джерела фінансування, зокрема через залучення міжнародної допомоги. Корецький запевнив, що економія торкнеться лише цивільних статей витрат і не позначиться на соціальних зобов'язаннях держави — виплати пенсій та зарплат здійснюватимуться в повному обсязі.
Інтернет-видання From-UA.org попросило прокоментувати це рішення українського економіста, вченого та громадського діяча Андрія Новака, запитавши, на чому уряд зможе заощадити 70 мільярдів гривень і що ця сума означає в масштабах державного бюджету:
— Те, що прем'єр-міністр України заявив про необхідність перерозподілу бюджетних коштів від цивільних витрат на користь оборони в сумі — поки що він озвучив 70 мільярдів гривень, — це цілком логічно. Чому? Тому що за останні кілька місяців, як ми бачимо, Росія суттєво збільшила інтенсивність ударів по Україні.
Характер ударів останніх місяців спрямований насамперед на економічні об'єкти України, такі як енергетика, логістика, склади продукції різних компаній — торговельних мереж, «Нової пошти», зернових компаній, склади зерна, а також на залізницю та порти. Росія знову здійснила і поки що утримує так звану морську блокаду українських портів.
Усе це, звичайно, вже призвело і далі призводитиме до збільшення прямих економічних втрат суб'єктів господарювання та держави в цілому. Оце збільшення економічних втрат потребує реакції з боку державного бюджету. У таких умовах збільшення витрат на оборону є цілком логічним, адже від усіх цих атак немає іншого варіанту, окрім як захищатися. Потрібно більше засобів захисту, а це вимагає додаткових коштів.
У відповідь Україна повинна нарощувати власні удари вглиб території Росії. Це також потребує більшої кількості засобів, причому дорогих засобів середньої та великої дальності ураження. Зрозуміло, що Росія, на жаль, не йде шляхом деескалації, вона йде навпаки — шляхом посилення ескалації війни. А це вимагає від України у відповідь збільшення оборонних спроможностей, що напряму пов'язано з потребою розширення фінансування воєнної сфери.
Тому цілком логічно, що це потребує збільшення витрат на оборону, частково за рахунок зменшення витрат на цивільну частину нашого життя.
Тепер з приводу суми в 70 мільярдів. Для сьогоднішнього бюджету України, у якого витратна частина становить понад 5 трильйонів гривень, 70 мільярдів — це, як неважко порахувати, трохи більше 1% витратної частини. Тобто, в принципі, це навіть близько не є критичною сумою, яку не можна було б знайти в цивільній частині економіки та перенаправити на користь оборонної частини.
Якщо порівняти конкретніше, наприклад, цього року у нас лише витрати на освіту збільшені порівняно з минулим роком на 55 мільярдів гривень: якщо торік вони становили 410 мільярдів, то цього року — 465 мільярдів. І це тільки один напрямок — освіта. Те саме стосується медицини, культури, статей «ремонт і капітальне будівництво» або капіталовкладення — усі ці статті було збільшено.
Якщо з кожної такої статті, умовно кажучи, забрати по кільканадцять мільярдів на користь збільшення витрат на оборону, це не створить надто критичної ситуації для бюджетного процесу та забезпечення цивільної частини економіки.
Добре, що прем'єр-міністр акцентував увагу на тому, що весь цей перерозподіл у 70 мільярдів — поки що, це вже я акцентую, що поки що, — на користь воєнної економіки від цивільної не торкнеться соціальних статей. Це означає, що перерозподіл не здійснюватиметься за рахунок соціальних платежів: зарплат, соціальної допомоги різним верствам населення, фінансування соціальної сфери, пенсій тощо. Усі соціальні платежі зберігаються в тому обсязі, в якому вони були передбачені.
— Пане Андрію, а якщо говорити про дефіцит військового бюджету, він покривається самостійно за рахунок українських платників податків чи все ж таки за рахунок міжнародних дотацій? Поясніть, будь ласка, ситуацію.
— Зараз у нас витрати на оборону складають 55% усіх витрат державного бюджету України, тобто більше половини. Базові витрати ми покриваємо самі, за рахунок власних бюджетних можливостей. Але, безумовно, велику частку цих величезних витрат Україна з 2022 року здійснює за рахунок масштабної зовнішньої фінансової допомоги, яку отримує з багатьох джерел. Це практично всі міжнародні організації, а також уряди понад 60 країн світу, які складають на сьогодні так звану коаліцію підтримки України.
З усіх цих джерел Україна з 2022 року отримує військову, фінансову та гуманітарну допомогу. Кожна країна чи організація залежно від своєї спрямованості та можливостей надає нам допомогу за цими трьома напрямками. Саме завдяки цій підтримці ми спроможні вести війну проти агресора, який є в десятки разів більшим і був, принаймні на початку, значно краще матеріально-технічно та фінансово забезпеченим.
Якби цієї зовнішньої допомоги не було, треба відверто визнати, що Україна, швидше за все, не вистояла б — принаймні в тих кордонах, які ми маємо під контролем української влади на сьогодні.
Як раніше повідомляв From-UA, президент України Володимир Зеленський заявив, що одна з найбільших проблем, з якими ми стикаємося, — це фінансування. «Так, це справді дуже серйозна проблема, насамперед у секторі оборони України. Потрібно знайти необхідні ресурси. І я вважаю, що це найбільший виклик, з яким ми коли-небудь стикалися. Війна стала дорожчою, і це факт. Ресурсів потрібно більше. Дефіцит зріс», — підкреслив Зеленський.