Георгій Мазурашу. Чи дійсно можна вважати всіх російськомовних українців зрадниками?

В українському інфопросторі спалахнула чергова гостра дискусія довкола мовного питання та національної ідентичності. Приводом для публічного резонансу стала заява голови Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослава Юрчишина. Народний депутат висловив думку, що «російськомовних українців» не існує, а є лише росіяни або українці, яких РФ перетягнула до свого культурного світу, зробивши їх зрадниками. Заява депутата викликала широкий резонанс і критику, адже фактично прирівнює до зрадників мільйони громадян України, які через історичні обставини розмовляють російською мовою. Крім того, у лавах Збройних Сил України чимало військовослужбовців теж спілкуються російською.

Інтернет-видання From-UA.org попросило прокоментувати цю інформацію народного депутата України IX скликання від партії «Слуга народу» Георгія Мазурашу та дізнатися його думку щодо таких заяв про російськомовних громадян:

— Поважаю право кожного на свою позицію. І, водночас, співчуваю людям, які сприймають людей залежно від мови, національного походження, віросповідання.

У наших реаліях, думаю, особливо важливо не мовні акценти робити, а єднати країну і співгромадян навколо Справи оборони, незалежно хто якою мовою говорить на кухні, на вулиці, на підприємстві ВПК чи в окопі.

Україна - багатонаціональна і багатокультурна країна. А ми, як казав двічі доктор історичних наук Данило Яневський, вперто намагаємось «ліпити» мономовну, монокультурну країну. Це лише заважає єднанню суспільства, бо такими підходами ми відштовхуємо від українства тих же іншомовних.

Це, зрештою, суперечить Конституції - вважати громадян України, які в силу різних обставин користуються не лише українською мовою, не українцями. Так, є і російськомовні українці, які за Україну воюють або роблять інше важливе, і україномовні проросійські, які у вишиванках і під «правильними» гаслами шкодять так Україні, що можуть і з рашистами позмагатися у цьому.

— Чи має моральне право народний депутат від імені народу робити такі заяви?

— Думаю, він не «від народу», а від себе говорить. Можливо, таку риторику підтримують і виборці їх політичної сили. Але це їх справа. Звісно, політикам варто бути обережними з публічними заявами, аби не нашкодити інтересам України… Багатонаціональної, багатомовної, полікультурної.

— Багато хто з українців народився ще в СРСР, розмовляв російською, вивчав її у школах та вишах. Яка ваша думка з їх приводу?

— За часів СРСР російська була державною мовою, це ж теж не секрет. Чи якщо інших національностей громадяни тоді недостатньо добре знали державну російську - це було «подвигом», а українці з анексованих/захоплених СРСР територій України мусять забути свої мови і користуватися виключно українською, інакше їх хтось вважатиме зрадниками?:)

Зрадники - це ті, які співпрацюють з ворогами країни, які допомагають агресорам, які шкодять Україні і Українському народу. Є і офіційні визначення. І це точно не від мови залежить.

— Хто, на вашу думку, взагалі той зрадник України? Як його насправді ідентифікувати?

— Вище я вже сказав, як сприймаю зрадників України, крім офіційних формулювань. Он «бусифікатори» та військові керівники, які ставляться до українців, як до рабів, - ще ті зрадники. Навіть якщо вони бездоганно говорять українською. Чи у когось все крутиться навколо мови, і все? Давайте розкажемо про це швейцарцям, які автоматично, за цією логікою, якісь «неправильні»:) Або канадцям з Квебеку. Або бельгійцям, які взагалі незрозуміло як живуть без бельгійської мови, суцільні «зрадники»:)

— За такою ж логікою, російськомовні військові теж зрадники? Може тоді не мобілізувати російськомовних?

— Звісно, не варто мобілізовувати ні російськомовних, ні україномовних, ні іншомовних, якщо вони не підтверджують, що, як мінімум, морально готові і хочуть служити/воювати. Але це про здоровий глузд, а не про мову. На фронті Захисники самі собі розбираються, де важливо використовувати українську (щоби мінімізувати шанси, що не так хтось когось ідентифікує), а де - байдуже якою балакати.

— З якою метою робляться подібні заяви, що нагадують політику покійної пані Фаріон, і чи не вносять вони розкол у суспільство?

— Не хочеться згадувати в дискусіях когось, хто вже на тому світі. Їм - Бог суддя. Але, на мою думку, тепер важливо використовувати всі можливі механізми для єднання громадян України, незалежно від мови, звісно, і відкидати якомога далі все, що розколює суспільство. Бо друге - на радість і на користь ворогам.

— Що робити з цією проблемою?

— Як казали у виборчий період 2019, - думайТЕ.

Якщо хтось хоче «через коліно» якнайшвидше зробити Україну виключно україномовною, напевно, такі люди можуть синім обмальовувати кордони 1991 року, а жовтим прикидати, де можуть проходити лінії, де більшість громадян готові прийняти мовні ультиматуми.

До речі, я переконаний, що Україна, попри багатонаціональність, полікультурність і далеко не одномовність, може в перспективі стати майже повністю чи повністю україномовною. Але на це потрібний адекватний час і адекватна державна політика. З акцентом на повагу до права всіх корінних громадян України користуватися в побуті тією мовою, яка для них зручніша, молитися Богу так і там, як кому комфортніше (або не молитися), жити на Богом даній землі там і так, як кожен вважає за потрібне. Це ази психології.

Георгій Мазурашу
український політик, народний депутат України IX скликання від партії «Слуга народу»
Поділитися у Facebook
Останні новини