Володимир Фесенко. Чи дійсно Україна готова погодитися на зміну кордонів на переговорах в Абу-Дабі?

Цього тижня в Абу-Дабі проходять тристоронні переговори за участі України, США та Росії. Вони заплановані на 10–11 листопада і стосуються завершення війни, післявоєнних гарантій безпеки, деескалації та гуманітарних питань. Українську делегацію очолює голова Служби зовнішньої розвідки Рустем Умєров, до її складу входить керівник Офісу президента Кирило Буданов, російську — Володимир Мединський. Ключовим порядком денним зустрічі є обговорення майбутньої архітектури безпеки для України та Європи у повоєнний період. Напередодні Трамп в інтерв'ю програмі «60 Minutes» на CBS заявив, що Україна зрештою «матиме дещо інші обриси», а однією з головних перешкод для миру назвав ненависть між Зеленським і Путіним.

Інтернет-видання From-UA.org попросило політолога Володимира Фесенка, голову правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента», прокоментувати переговори в Абу-Дабі та деталі пропозицій США щодо зміни кордонів областей України:

— Відразу даю дуже просту відповідь щодо Трампа: не звертайте особливої уваги на його заяви. 90% подібних висловлювань Трампа — це просто струшування повітря, яке нічого не означає. У них немає конкретного змісту, або ж їх можна тлумачити абсолютно протилежно. Тому коли у нас коментують кожен «чих» Трампа — мовляв, «він щось там сказав», — це не має значення, якщо не йдеться про конкретні речі. У даному випадку немає жодної конкретики — і це перше, що треба мати на увазі. Жодних конкретних заяв немає, а тези про зміну форми — це взагалі ні про що.

Він не говорив про зміну кордонів. У нас багато хто зараз стверджує про зміну кордонів, але де там зміна кордонів? Зміну форми можна розуміти як завгодно. У нас зміна форми відбулася ще у 2014 році, коли Росія анексувала Крим, але Крим ми все одно не визнаємо російським.

І така ж ситуація зберігатиметься надалі. Ключова відповідь на ваше запитання полягає в тому, що офіційна позиція України залишається незмінною: Україна готова домовлятися про припинення бойових дій по лінії фронту. Це означає, що частина нашої території залишатиметься під контролем Росії на невизначений час.

Проте офіційно Україна жодну з окупованих чи анексованих територій не визнаватиме російською. Тут нічого не змінюється, тож у цьому плані жодних поступок з боку України не відбудеться.

Чому з'являються подібні заяви? Мене дивує, що навіть деякі західні журналісти говорять про територіальні зміни, хоча йдеться лише про ймовірність збереження нинішнього стану речей, коли частина української території залишається під російським контролем. Тобто може бути домовленість про припинення вогню, але це зовсім не означає, що ми відмовляємося від цих територій і що змінюються державні кордони. На зміну державних кордонів Україна погоджуватися не буде.

— Як ви вважаєте, про що в такому разі домовлятимуться в Абу-Дабі?

— Наскільки відомо, переговори в Абу-Дабі сьогодні не стосуватимуться територіального питання. Воно може підніматися під час обговорень, але офіційний порядок денний нинішніх переговорів його не охоплює. Він стосується безпекових питань для України та Росії у повоєнний період. Саме це й обговорюватиметься, зокрема за участі європейських представників.

Головна особливість цих переговорів — присутність потужної та дуже серйозної делегації з боку Європи. У її складі є представники найбільших європейських країн, а також представники НАТО та Європейської комісії. Утім, подібні залучення траплялися й раніше, зокрема в Женеві. Зараз проходять зустрічі з українською стороною, а також заплановано зустріч із американцями. До речі, перед цим 4–5 листопада вже відбулися переговори в Брюсселі.

Основна інтрига полягає в тому, чи відбудеться зустріч європейців із росіянами. Стів Віткофф натякнув на можливість проведення такої зустрічі між європейськими представниками та російською делегацією щодо питань майбутньої архітектури європейської безпеки. Якщо ця зустріч відбудеться, це може стати першим кроком до офіційної участі Європи в переговорах — не безпосередньо про завершення російсько-української війни, а про безпекові питання у діалозі між Росією та Європою. Однак ці переговори, безувно, будуть пов’язані з умовами завершення війни в Україні, адже для Європи це принципова позиція.

Ось така ситуація. Сьогодні та завтра обговорюватимуть переважно безпекові питання. Також визначатимуться подальший перебіг переговорного процесу, порядок денний наступних зустрічей та їхній графік. Тобто формуватиметься сам формат подальшої переговорної роботи. Це найголовніше. Територіальне ж питання, наскільки я розумію, предметно ключовим на цих переговорах наразі не буде.

— Пане Володимире, як ви вважаєте, чи може на цій зустрічі обговорюватися можливість проведення зустрічі лідерів — Путіна, Зеленського та Трампа? І чи реальна така зустріч загалом?

— Такі питання, як правило, вирішуються на іншому рівні, адже в Абу-Дабі проходять саме технічні переговори. Про зустрічі лідерів домовляються або по лінії МЗС, або через посередників — зокрема через американців і Білий дім. На подібних зустрічах такі питання не обговорюються. До речі, у російської делегації дуже серйозний склад: хоч Мединський і є формальним керівником, туди входять два заступники міністра закордонних справ, керівник військової розвідки та представник Генштабу. Попри всю їхню вагомість, питання про зустріч із Путіним вирішують не ці люди — це перше, що слід розуміти.

По-друге: а ви вважаєте, що ця зустріч щось вирішить?

— Хотілося б у це вірити.

— Щодо Трампа: слід звертати увагу на ті речі, які він постійно повторює. Трамп регулярно наголошує, що Зеленський і Путін ненавидять один одного, і, скоріш за все, так воно і є. Нам відомо, що оскільки тема зустрічі обговорюється вже понад рік, Путін регулярно відмовляється від неї або висуває завідомо неприйнятні умови, наприклад, приїхати до Москви.

Кожен із нас стикався з людьми, які нас ненавидять. Чи можна з такою людиною про щось домовитися? Складно. Тут потрібні спеціальні методики — як розпочати розмову, як налагодити контакт, подолати взаємну ворожнечу і лише після цього про щось домовлятися. Тому я дуже дивуюся, коли Зеленський та його оточення постійно повторюють цю пропозицію. На мій погляд — і я скажу парадоксальну річ — домовитися можна якраз на рівні технічних переговорів. Можна домовитися, зокрема, про припинення вогню — була б лише на це згода. Для цього зовсім не обов'язково зустрічатися лідерам держав і щось особисто підписувати: документ можуть підписати офіційні представники двох країн. Для цього не потрібна участь лідерів.

Домовитися можуть, якщо буде згода в Кремлі і з боку України. Вони можуть домовитися. Домовилися ж свого часу про Олешки, то чому не можна домовитися про припинення вогню? Було б бажання, і для цього зустріч лідерів не потрібна.

Але якщо навіть відбудеться зустріч лідерів, треба розуміти: є питання — от ви запитували про території, — щодо яких компроміс неможливий навіть теоретично, з юридичної чи политичної точок зору. Росія на даний момент анексувала вже 5 українських регіонів, причому частину цих територій вона навіть не контролює. Якщо вони оголосили їх «офіційно» своїми, то, на їхню думку, це вже частина російської території, і вони нам їх віддавати не збираються. Можуть бути компроміси щодо окупованих територій Харківської області чи півночі Сумської області — тут можна домовлятися про відведення російських військ. І те ще не відомо, погодиться Росія чи ні, адже вони прагнуть зберігати там так звану «буферну зону». Але це принаймні є предметом переговорів. Щодо анексованих територій вони нічого нам повертати не будуть, що б не писали окремі джерела.

Відповідно, наша офіційна позиція полягає в тому, що ми не відмовимося від жодної території, яку Росія анексувала. Крим анексований вже 12 років і перебуває під контролем РФ, але Україна його не визнає. Така ж ситуація буде й щодо інших регіонів. І це означає глухий кут: якщо територіальне питання залишається в порядку денному, домовитися по ньому неможливо. Саме тому я вважаю, що так звана всеосяжна мирна угода не має сенсу, адже не вдасться врегулювати цілу низку ключових питань, у першу чергу територіальне.

Про припинення вогню домовитися можна. Можна домовитися ще з кількох питань, де вдасться знайти певні компроміси, але не вирішити всі спірні питання між Україною та Росією. Тому технічні переговори — це абсолютно нормально. Ті, хто глузує з них і каже, що це несерйозно, припускаються помилки. Це єдині переговори, на яких реалістично про щось домовитися. А на рівні лідерів я якраз жодних домовленостей не очікую.

Володимир Фесенко
політолог, голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента»
Поділитися у Facebook
Останні новини