Віталій Бала. Ми дожилися до того, що тепер обговорюємо гарантії безпеки агресору, а не жертві агресії

10–11 листопада в Абу-Дабі відбулися тристоронні переговори за участі України, США та Росії. Після них Володимир Зеленський повідомив про перший результат: домовленість про підготовку нового обміну полоненими. Водночас, за його словами, російська сторона відхилила українську пропозицію про енергетичне перемир'я, пославшись на відсутність мандата на обговорення цього питання. На пресконференції в Дубліні 11 листопада президент заявив про «вікно можливостей»: усі учасники переговорного процесу хочуть отримати результат до 2027 року, бо наступного року може змінитися політичний ландшафт у Європі, а в США певні зміни вже відбуваються. Голова російської делегації Володимир Мединський після переговорів заявив, що Росія буде задоволена лише тоді, коли переможе й підпише мирну угоду на власних умовах.

Інтернет-видання From-UA.org попросило політтехнолога, директора Агентства моделювання ситуацій Віталія Балу прокоментувати результати переговорів в Абу-Дабі та заяви про «вікно можливостей» до кінця року:

— Це звичайна, я би сказав, пропагандистська, іміджева, репутаційна заява для чинної влади в Україні про те, що нібито вони там щось роблять, хоча насправді це зовсім не так.

Та ж швейцарська газета Le Temps написала вчора, що мирні перемовини про припинення війни, які тривали там два дні, зайшли в глухий кут. Німецька Süddeutsche Zeitung зазначила, що взагалі немає жодного конкретного результату стосовно припинення вогню і припинення війни загалом, незважаючи на оптимістичні заяви учасників. І це так і є.

Сьогодні Кушнер, як знову ж таки пише іноземна преса, нібито мав попросити у Путіна благословення, щоби Європі дозволили брати участь безпосередньо в перемовинах, бо вони там сиділи в сусідній кімнаті. Відповідно, у The Washington Post вчора вийшла серйозна стаття, у The Guardian також — і там нічого оптимістичного немає. Тобто насправді всі залишилися при своїх інтересах, і Росія на жодні поступки не йде.

Тому ця заява — це суто, як на мене, спроба показати, що нібито щось робиться і так далі. Але насправді я тут згоден із тією швейцарською Le Temps, що все в глухому куті: як було, так і є, як було в лютому, так і є зараз.

Тим більше всі тепер чекають, що там буде за зустріч у Китаї 18–19 числа в Шеньчжені, де відбудеться саміт АСЕАН, а потім — якщо там нічого такого не вирішиться — нібито мають зустрітися Трамп, Путін і Сі Цзіньпін і, між іншим, говорити про Україну. Але заяви Трампа про якусь європейську безпеку... Це щоб ви розуміли, наскільки все погано, а про це ніхто просто не говорить.

Зараз Кушнер запропонував Росії, щоб вона підготувала свої пропозиції стосовно її вимог щодо архітектури безпеки в Європі. Тобто ми говоримо зараз про гарантії безпеки агресору, а не жертві агресії. От і результат: є, звичайно, певні об’єктивні причини, в першу чергу це Трамп і його адміністрація, але дуже багато, на жаль, є наслідком оцієї, як я її називаю, «рагульської дипломатії» Зеленського.

— А чому йдеться саме про термін до кінця року? Невже до кінця року ми дійсно можемо отримати якийсь результат?

— Вони так сказали, мовляв, там буде переформатування в Європі. Але Європа насправді — це ж нонсенс: вони нам дають гроші, вони за свої гроші купують нам зброю, передають її нам, а самі сидять у сусідній кімнаті й не беруть участі. Натомість участь бере і нібито керує процесом країна, яка фактично зрадила Україну — адміністрація Трампа у США — і стала союзником Путіна. Це ж дурня повна.

І в цій ситуації всі ж розуміють, що все йде дуже погано. Недарма канцлер Німеччини Фрідріх Мерц у вівторок на пресконференції з угорським прем’єром Петером Мадяром чітко заявив, що розуміє необхідність вже зараз вирішити питання майбутнього фінансування України, бо інакше нам буде повний капець. І тому він сказав, що якщо це питання не вирішать, вони заблокують семирічний бюджет Європейського Союзу.

Тобто все це є ознаками того, що справи насправді не дуже добрі, м’яко кажучи. А ці бравурні заяви — ну що ж, вони так звикли це робити, дурити нас.

Свого плану немає. Зеленський же свого часу, у 2025 році, коли Трамп став президентом, сказав, що вірить Трампу і в мирний план Трампа. Пам’ятаємо, так, той мирний план, який писався в Кремлі?

Тобто свого плану вони не представили, спільно з Європою не представили, бо не хотіли — він же з Трампом хотів домовлятися. Як пам’ятаєте, колись хотів зустрітися, подивитися в очі Путіну — ми побачили, що з цього потім вийшло в грудні 2019 року в Парижі. Так він і з Трампом потім 28 лютого 2025 року зустрічався в Овальному кабінеті. Тобто побачили ми всі результати всіх тих зустрічей.

А треба було ще тоді готувати спільну позицію разом із Європою, щоб Європа була за столом переговорів, щоби був чіткий порядок денний і було зрозуміло, що насправді відбувається і куди ми рухаємося. А всі ці постійні якісь незрозумілі пропозиції, коли ніхто навіть не озвучує, що там за 28 пунктів... Тоді вже, пам’ятаєте, навіть говорили про якусь оренду Донбасу Росією, про проведення якихось референдумів... Тобто повний хаос.

Як наслідок, ми дожилися до того, що тепер постає питання про гарантії безпеки для Росії. І я не здивуюся, якщо настане момент — а це буде повний абсурд — коли Росія ще почне вимагати від України контрибуції та репарації. Це ж повний капець. От і результат «успішної» діяльності... міжнародного туризму.

Як раніше повідомляв From-UA, під час тристоронніх переговорів в Абу-Дабі російська делегація спробувала виправдати повномасштабне вторгнення в Україну подіями 2021 року. Представники Кремля стверджували, що війна почалася через те, що експрезидент США Джо Байден не відповів на лист Володимира Путіна.

Віталій Бала
директор Агентства моделювання ситуацій
Поділитися у Facebook
Останні новини