Як пережити смерть близької людини: поради українцям під час війни
Під час війни втрати близьких, друзів і знайомих стають невід'ємною частиною життя. Українцям важко справлятися з горем, деякі люди впадають у відчай і не знають, як далі жити.
У Міністерстві охорони здоровʼя України дали поради тим, хто втратив близьких і розказали, як пережити горе.
Гострі та інтегровані форми горя
Гостре горе – це первісна, інтенсивна реакція на втрату.
Вона може включати:
постійне прагнення возз'єднатися з померлим;
сильний емоційний біль;
відчуття нереальності;
фізичні симптоми: прискорене серцебиття, запаморочення, безсоння, нав'язливі думки.
Інтегроване горе - це стабільна форма реакції після адаптації до втрати.
Вона характеризується:
відновленням здатності отримувати задоволення від життя;
усвідомленням реальності та сенсу смерті;
збереженням зв'язку з померлим без його фізичної присутності.
Ускладнене горе - це тривала форма гострого горя з ускладненнями, що заважає інтеграції втрати.
Його симптоми:
спроби ігнорувати або заперечувати втрату;
інтенсивний емоційний біль;
заціпеніння.
Ускладнене горе може призвести до депресії, тривоги, проблем зі сном, суїцидальних думок та інших проблем.
Як не можна справлятися з горем
Уникнення - небезпечна стратегія, адже вона не дає можливості опрацювати біль. Це може призвести до депресії, ускладненого горя та проблем зі здоров'ям.
Як правильно переживати горе
Щоб інтегрувати жалобу, треба в неї ввійти. Людина не може продовжувати жити в цій реальності, якщо не усвідомила втрату. Але для цього потрібно багато підтримки, бо цей біль важко витримати самому.
Біль деколи може розчавити, але важливо навчитися дихати з цим болем, любити з цим болем, жити далі з цим болем. Для початку треба дозволити цьому болю бути.
Біль є проявом любові. Але в момент, коли жалоба стає все більш і більш інтегрованою, досвід усе більше визначається силою любові. І людина може крок за кроком продовжувати свою дорогу.
Людина має навчитися дозувати біль та огорнути його співчуттям. Це як на похороні, коли людина в кімнаті, де є тіло померлої особи, у якийсь момент їй стає занадто багато цього, тому вона виходить в іншу кімнату й переключається на щось.
Крім того, людині важливо навчитися титрувати, дозувати цей біль.
Багатьом людям дуже допомагає, якщо в них є певний щоденний ритуал, тобто їхня кімната жалоби. Вони можуть туди ввійти й можуть із неї вийти, перенести увагу на інші речі. Треба творити ритуали, що підтримують. Важливо створювати певні традиції в сімʼях.
Певні вчинки в памʼять про померлого - це також спосіб збереження стосунків. Вечори памʼяті, книжки, спогади, інші способи вшанування. Люди, наприклад, можуть завершити певні розмови, просити вибачення, поїхати кудись, куди хотіли поїхати з цією людиною.
Як підтримати того, хто проживає втрату
Найперша річ – це бути поруч. І бути поруч не один день. Основне, що ми можемо сказати словами, це «я співчуваю». Усе інше ми кажемо очима, дотиком і присутністю.
Ми деколи думаємо, що є якісь слова, які можуть зробити так, що людині стане добре, біль мине, але таких слів немає.
Іноді ці слова – це так звані псевдовтішання, вони лише руйнують стосунки. Ми можемо підтримати практичною допомогою або запитати: «Як я можу тебе підтримати? Що я можу для тебе зробити?»
Це справді непросто. Але розділяти біль – це один із найвищих виявів нашої людяності. І справжня дружба народжується, коли ми проходимо через випробування. Оті важкі миті, коли ми були разом, деколи стають основою для дорослих стосунків, які є величезним скарбом на все життя.
Важливо! Матеріал підготовлений на підставі актуальних наукових та медичних досліджень та має виключно інформаційний характер. Ця інформація не може бути підставою для встановлення діагнозу чи лікування. Якщо у вас проблеми зі здоров'ям, для встановлення діагнозу обов'язково зверніться до лікаря.