Верховна Рада збільшила видатки на оборону: що відомо?
Верховна Рада підтримала зміни до державного бюджету, передбачивши збільшення фінансування сектору безпеки та оборони на 412,4 мільярда гривень. Відповідне рішення ухвалили під час засідання парламенту, яке транслював канал "Рада" на YouTube, повідомляє РБК-Україна.
Законопроєкт №13573 у цілому підтримали 332 народних депутати. Його подали до розгляду сьогодні як заміну раніше ухваленому в першому читанні аналогічному проєкту №13439-3.
Із фінального варіанту законопроєкту вилучили додаткові видатки, не пов’язані з обороною — зокрема, фінансування прокуратури. Також у документі більше немає пункту про вилучення 8 мільярдів гривень з бюджету Києва.
Видатки на оборону
Законопроєкт пропонується збільшити видатки державного бюджету на національну безпеку та оборону на 412,4 млрд гривень.
Додаткові видатки по загальному фонду становлять 401,6 млрд гривень, у тому числі для:
- Міноборони (разом з Держспецтрансслужбою) - 310,8 млрд гривень;
- системи МВС (Держприкордонслужба, Нацполіція, Нацгвардія) - 84,1 млрд гривень;
- Служби безпеки - 1,6 млрд гривень;
- Головного управління розвідки Міноборони - 4,5 млрд гривень;
- Адміністрації Держспецзв’язку - 64,5 млн гривень;
- Управління державної охорони - 505 млн гривень.
Джерела коштів
Для покриття додаткових видатків пропонується збільшити доходи державного бюджету на 147,5 млрд гривень та фінансування загального фонду державного бюджету за борговими операціями на 250 млрд гривень: за рахунок збільшення внутрішніх запозичень на 184,9 млрд гривень з одночасним зменшенням обсягу платежів з погашення боргу на 65,1 млрд гривень.
У законі є норма про новий розподіл ПДФО з 1 серпня 2025 року:
- 60% - спрямовується Міноборони на закупівлю дронів, зброї, військової техніки (це додаткові 22,4 млрд грн для Міноборони, уже враховані в загальній сумі збільшення)
- 30% - Держспецзв’язку на дрони,
- 10% - на потреби бригад.
Основними факторами, які вплинули на перегляд прогнозу доходів державного бюджету, є перегляд Мінекономіки окремих макроекономічних показників на 2025 рік, зокрема середньомісячної заробітної плати та прибутку прибуткових підприємств, а також зростання фактичних надходжень за окремими джерелами доходів, зокрема:
- податок та збір на доходи фізичних осіб на 56,0 млрд гривень, у тому числі до загального фонду - 46,0 млрд гривень та спеціального фонду - 10,0 млрд гривень (за рахунок зростання фактичної середньомісячної заробітної плати найманих працівників та збільшення витрат державного бюджету на грошове забезпечення військовослужбовців);
- податок на прибуток підприємств на 23,8 млрд гривень (за рахунок більших прибутків підприємств та надходжень податку за результатами декларування податку за IV квартал 2024 року, 2024 рік в цілому та I квартал 2025 року);
- акцизний податок з ввезених на митну територію України тютюнових виробів на 8,8 млрд гривень (за рахунок зростання обсягів імпорту сигарет у поточному році);
- частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об’єднань) та дивіденди, що вилучаються до державного бюджету відповідно до закону, на 15,0 млрд гривень (врахування фінансових результатів підприємств за 2024 рік);
- кошти, що перераховуються Національним банком України, на 20,3 млрд гривень;
- інші надходження на 23,6 млрд гривень (з них за рахунок зростання надходжень адміністративних штрафів та інших санкцій на 3,9 млрд гривень; зборів на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій на 4,1 млрд гривень, інших надходжень на 15,6 млрд гривень, із них 7,9 млрд гривень - кошти, перераховані відповідно до законодавства Фондом гарантування вкладів фізичних осіб до державного бюджету як сума кредиторських вимог до неплатоспроможних банків та надлишковий капітал).
Нагадаємо, головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський вимагає кардинально змінити підхід до підготовки військовослужбовців. За його словами, навчальний процес необхідно перевести під землю - через постійну загрозу ударів з боку Росії.