Світовий банк почав рахувати бідність по-новому: як "вписуються" українці в міжнародні рамки

Ось уже 35 років Світовий банк вимірює глобальний рівень бідності. Мета - зрозуміти, скільки людей у світі живуть в умовах, які не дають змоги задовольнити базові людські потреби. Тобто перебувають у "крайній бідності".

Поріг бідності вперше запровадили ще 1990 року: тоді бідною вважалася людина, яка живе менш ніж на один долар на день. Але відтоді методика змінилася, цифри перераховувалися, і тепер глобальні межі бідності виглядають інакше.

З 2024 року межа бідності зросла:
- для країн з низьким доходом - з $2,15 до $3 на день;
- для країн з доходом нижче за середній - з $3,65 до $4,20 на день;
- для країн з доходом вище середнього - з $6,85 до $8,30 на день.

8,30 долара - це близько 344 гривень на день. Тобто трохи більше 10 тисяч гривень на місяць. Саме цей рівень визнаний Світовим банком мінімально достатнім для життя в країнах на кшталт України.

Україна за класифікацією Світового банку справді входить до категорії країн з рівнем доходу вище середнього. Але бідність - все ще повсякденна реальність для мільйонів українців.

У квітні 2025 року "Опендатабот" повідомив, що в Україні налічується понад 10 мільйонів пенсіонерів. І ось як розподіляється розмір їхніх пенсій:
- 32,3% отримують від 3 до 4 тисяч гривень,
- 28,9% - від 5 до 10 тисяч,
- 20,4% - від 4 до 5 тисяч,
- 3,9% - від 2 до 3 тисяч,
- і тільки 14,5% отримують понад 10 тисяч гривень.

Таким чином, за міжнародними стандартами, лише 14,5% українських пенсіонерів живуть вище оновленої межі бідності. Це 1,5 мільйона осіб. Решта - близько 8,8 мільйона літніх громадян - перебувають за її межами.

Цифри Світового банку - це не просто формальні орієнтири. Це спосіб оцінити, наскільки держава в змозі забезпечити людям базовий рівень виживання. А поки що реальність українських пенсіонерів далека навіть від бідного, але стабільного існування.