Світ вимирає не від воєн, а від тривог: в ООН з'ясували, чому люди відмовляються народжувати дітей

Світова демографічна криза більше не є просто тривожним сигналом — це стійкий тренд, який вже охоплює всі континенти. Звіт ООН, підготовлений у співпраці з аналітиками Data and Forensics (Sky News), показує, що рівень народжуваності знижується практично повсюдно. При цьому люди живуть довше, але заводять менше дітей.

У дослідженні взяли участь 14 тисяч осіб з 14 країн на п'яти континентах — від Південної Кореї до Нігерії, від Швеції до Бразилії. Географія максимально широка: Індія, США, Індонезія, Німеччина, Таїланд, Мексика, Південна Африка, Італія, Марокко, Угорщина. І при всій культурній та економічній різниці — висновок скрізь один: заводити дітей стає все важче — і психологічно, і матеріально.

Більше половини респондентів вказали на економічні причини: відсутність стабільної роботи, неможливість купити або орендувати житло, високі витрати на догляд за дитиною. Кожен четвертий зізнався, що у нього є проблеми зі здоров'ям, а п'ята частина боїться майбутнього — змін клімату, нових воєн, пандемій і глобальної нестабільності.

Як зазначає директор профільованої програми ООН Наталія Канем, «криза народжуваності — це реальність». Але, за її словами, вирішувати її потрібно не гаслами, а реальною підтримкою: оплачуваними відпустками, доступним медичним супроводом, можливістю будувати відносини з надійними партнерами.

Показовий приклад Швеції. Це одна з найпрогресивніших країн у питаннях сімейної політики: тривала оплачувана відпустка, розвинена система догляду за дітьми, медична допомога — все є. Але народжуваність все одно падає. Причина? Емоційне та соціальне вигорання. "Третина шведів кажуть, що виховання дитини вимагає занадто багато часу та енергії. До того ж, у Швеції сильні кліматичні тривоги та загальне занепокоєння за майбутнє", — прокоментував доктор Зерзан.

Дослідження робить висновок: не існує єдиного універсального рішення. Люди відмовляються від батьківства не тому, що не хочуть дітей, а тому що бояться, що не впораються. Фінансово, морально і фізично. Тому для виходу з кризи потрібні не просто пільги, а цілісна підтримка — в житті, в роботі і в сім'ї.

Нагадаємо, Китай стоїть перед найсерйознішою загрозою XXI століття: ООН прогнозує, що до 2050 року в країні залишиться 1,26 мільярда, а до 2100 — лише 633 мільйони. Половина населення буде старше 60 років, а дітей — менше 8%.