Москва більше не хазяїн Кавказу: союзники тікають, вплив тане, ресурси з’їдає війна

Війна проти України різко змінила баланс сил на Кавказі. Колишні союзники Кремля все частіше діють самостійно — без координації з Москвою, яка колись вважала регіон своєю «зоною повного контролю», пише аналітичний центр CEPA.

Азербайджан після повернення Нагірного Карабаху активно нарощує вплив і зміцнює зв’язки з Китаєм, Євросоюзом та країнами Центральної Азії. Баку розвиває транспортні маршрути й енергетичні проєкти, перетворюючись на незалежного гравця, здатного диктувати власну політику.

Вірменія, розчарована в «союзницькій підтримці» Москви, відверто відходить від орбіти Кремля. Єреван зменшує залежність від РФ, шукає мирне врегулювання з Азербайджаном і намагається відновити відносини з Туреччиною. У владі дедалі голосніше говорять про європейську інтеграцію як про реальну альтернативу російському напрямку. Кремль же, фактично залишивши союзника без допомоги, остаточно втрачає довіру.

Грузія натомість демонструє зворотну тенденцію: влада дедалі більше відходить від прозахідного курсу. Тиск на опозицію, обмеження свобод і угода 2024 року про передачу будівництва порту Анаклія китайській компанії зміцнили вплив Пекіна й опосередковано — Москви.

Росія намагається втримати залишки контролю — через енергетику та старі зв’язки з місцевими елітами, але її можливості вичерпані. Війна забирає ресурси, а політичний капітал — знищений.

Для США та ЄС нинішня ситуація відкриває «вікно можливостей». Захід може посилити позиції, підтримуючи демократичні реформи у Вірменії й розвиваючи транспортні проєкти — зокрема, TRIPP, який з’єднує Азербайджан із Нахічеванню через вірменську територію.

Кавказ, який довго лишався у тіні Москви, тепер формує власне майбутнє — без неї.